4 роки тому

[drageotee]

Originally posted by drageotee at 4 роки тому

Іван Ребрик
РЕКОЛЕКЦІЯ

...Я в землю впав. Воскресну. Як горіх.
П. Скунць

Ой, як хочеться нам надприродного.
Та в природи такого нема.
І поета, хоч і всенародного,
Поховала могила німа.

І не каркають круки зловіщо.
І гуляє над містом весна.
І питати: кому і навіщо? -
Вже ніякого сенсу нема.

Тисне сіра печаль на потилицю.
Чи поет своїй вічності рад?
Україна, зіпершись на милиці,
Вже не знає - вперед чи назад.

Розкуйовджений травень Кальварії
У тісному кільці кам’яниць.
Із каплиць, що чомусь не розвалені, -
Докір вицвілих ликів і лиць.

Поодинці один біля одного
Стоїмо, наче сестри й брати.
Та немає у натовпі жодного,
На котрого б показував ти.