вибухи
люди поруч зі мною
вибухають як перегріті консерви,
вскривають самі свої сейфи,
здирають свої ярлики.
я знаю про них забагато,
щоб про когось напевне судити.
я знаю про них забагато,
щоб бути до них байдужою,
щоб могти не любити їх.
я знаю про них забагато,
і від цього всього багатства
наступає передчасне старіння.
і після таких вибухів
я довго не можу позбутися
чужої скриньки пандори,
відкритої у мене в кімнаті.
ніцше писав про безодню.
як на мене, це надто пафосно.
спробуй вдивитись в людину,
і вона стане глибше безодні.