Nov 29, 2014 23:47
Коли закінчується літо - витягаєш з шафи свої туфлі, які ти до того декілька сезонів носив. Ці туфлі вже повторюють кожен вигин стопи, вони навіть генетично тобі близькі. Ти їх вдягаєш і розумієш, щось не так. Придивляєшся до взуванки - така як і була. На лапки свої дивишся - теж все чудово. А от разом немає того ідеального симбіозу. Не можеш ти в них бігти легким оленем по навколишньому пейзажу. Але за декілька днів чи навіть годин взуття розношується і все стає чудово, як і було минулої весни.
Щось подібне зараз і мене. Я той само. Оточуюча дійсність не змінилась. Прапорець з кожної дірки і патріотична пісня з кожної праски не рахуються. Тільки я в ролі туфля. Буду приймати попередню форму.
хімія і жизнь,
Україна