Ісландія. Початок. Рейк'явік та Торсморк
Сьогодні поговоримо за Ісландію. В мене була чергова конференція. Але було б гріхом відбути конференцію і не подивитись таку цікаву країну. Вирішено було не грішить.
Якщо ви любителю вишуканої архітектури або високої кухні, то вам, мабуть, не варто пертись через всю Європу і пів Атлантики. Цей острів може вас розчарувати. Ісландія - це, в першу чергу, її природа. Це країна вулканів, що її породили, дають їй сили і можуть (і не один раз це з успіхом робили) її знищити. Чи не кожен камінець тут має вулканічне походження. Всі овочі вирощені в теплицях, що обігріваються термальними джерелами, а а гаряча вода з крану пахне сірководнем. Загалом, до пекла тут не далеко. Не дарма, в Середньовіччі вважали, що один з входів туди знаходиться в жерлі тутешнього вулкану Катла. Ця Катла іноді влаштувала ядерну зиму на континенті.
З України до Ісландії прямих перельотів, як не дивно, немає. Мила моя супутниця добиралась до Хельсінкі МАУ, а звідти Ісландськими Авіалініями.
Почалась наша подорож в Рейк’явіку. Тут живе більша частина всього трьохсоттисячного населення острова. Не зважаючи на те, що це столиця, місто враження мегаполісу не справляє. Місто розміщене на березі оточеної горами бухти.
Як на мене, найцікавіше на набережній - скульптура Сонячний мандрівник. Дехто може подумати, що це пам'ятник вікінгам, але це символ прогресу і руху вперед.
Концертний зал Харпа. Тут на конференції нас годували чудовою бараниною.
Домінантою міста є храм Хатльгрімскіркья. Як і більшість протестантських храмів цікавіша ззовні ніж зсередини.
Памятник Лейфу Ерікссону від вдячного американського народу. Він відкрив Америку за 500 років до Колумба.
На березі міського озера знаходиться ратуша. В озері водиться різноманітне птаство (в кадр не попало).
І сидить русалка.
На огляд міста нам вистачило півдня. Центр не великий і затишний, його легко обійти пішки, його варто подивитись.
Наступного дня почалась наша мандрівка островом. Найкраще подорожувати Ісландією на автомобілі. Однак, я далеко не найкращий водій, тому подорожували ми автобусами компанії Reykjavik Excursions. Автобуси відправляються від автовокзалу BSI. На сайті цієї компанії є можливість замовити проїздні. Деякі з них дають можливість подорожувати лише півднем острова, інші охоплюють і північні маршрути. Ми взяли Highlights Passport на тиждень. Він охоплюю майже всі маршрути, окрім Хьобн-Акурейрі. Коштував 45600 крон (295 євро). При плануванні подорожі треба бути уважним, оскільки можуть бути відкриті не всі шляхи. Деякі з них працюють лише декілька місяців влітку, коли ними є фізична можливість проїхати.
Я писав, що краще подорожувати автомобілем. Однак, в більшість цікавих місць -це як правило заповідники, де немає асфальтованих шляхів. Тому треба їхати або автобусом, або повнопривідним автомобілем, і навіть в цьому випадку треба мати навички водіння вищі за середні: і по бездоріжжю пройти, і річки по гальці переїжджати. Автобуси за цими маршрутами їздять спеціальні: повнопривідні, на високих колесах. Водії флегматичні і свою роботу знають.
Саме такий маршрут ми мали в перший день. В заповідник Торсморк (Þórsmörk).
На початку під’їхали до водопаду Селйяландсфосс (Seljalandsfoss).
Можна зайти за водопад.
Далі поїхали в сам заповідник. Він знаходиться в районі улюбленого всіма дикторами і авіаторами льодовика і вулкану Е́йяф’ятлайокютль (Eyjafjallajökull). Під вулканом, до його виверження в 2010 році була гарна льодовикова лагуна. Зараз тут так.
Далі ми приїхали до туристичної бази і прогулялись горами. Всі маршрути розмічені за рівнем складності. Загубитись важко.
Після чого поїхали зворотнім маршрутом на ночівлю в містечко Хетла (Hella). Про Хетлу багато не скажу. Це непогане місце для транзитної ночівлі: є доволі непоганий готель і супермаркет. Ще є печера, яку ми так і не знайшли. Далі буде.