Михайло Корчинський. ПАМ'ЯТІ УЧИТЕЛЯ
ПАМ'ЯТІ УЧИТЕЛЯ
5 серпня 2010 року на 92-му році життя відійшов у вічність найстарший абсольвент/випускник (1941) та викладач (1941 - 1944) нашої кафедри професор Корчинський Михайло Михайлович.
Дві дати обмежують життя людини і різною між ними буває часова та змістова відстань. Михайлові Михайловичу Господь Бог повною мірою уділив і першого, і другого. Хай пухом буде йому земля і вічною наша пам`ять про цю визначну людину.
Михайло Корчинський народився 11 квітня 1918 року у Києві в родині відомого політичного діяча УНР, Державного Секретаря (Міністра Ради Міністрів) в Урядах Остапенка та Огієнка, - Корчинського Михайла Агафоновича.
Дитинство і юність минули у Львові, де він був відомим діячем українського кооперативного руху. З 1936 року пройшов повний курс інженера-металурґа під керівництвом проф. Є.Перхоровича, учня відомого українського вченого-металознавця Івана Фещенка-Чопівського. Диплом інженера-механіка Львівської політехніки отримав у 1941 році. Після війни опинився в англійській зоні окупації Німеччини, а з початку 50-х років - у США. Солідність професійної підготовки та високий авторитет нашої Школи допомогли молодому інженеру дуже швидко влаштуватись на престижну посаду. "Я прийшов сюди гнаним і був звідси вигнаним, але Львів дав мені все, щоб гідно чутись у цілому світі"- так оцінює М.М. Корчинський цей найдраматичніший, а разом з тим - найсвітліший і найефективніший період свого життя.
У Сполучених Штатах Америки він працював на посадах інженера-дослідника та керівника відділу в лабораторії дослідження металів корпорації Union Carbide. Наступним етапом у його кар'єрі металурга була робота у корпорації Jones & Laughlin Steel (тепер це компанія LTV), де п. Корчинський посів посаду директора з наукових досліджень. Після дванадцяти років на запрошення корпорації Union Carbide він обійняв посаду директора з питань розробки сплавів. З 1986 року працює консультантом з металургії у корпорації Strategic Minerals.
Наукова й виробнича діяльність Корчинського у царині дослідження фізико-металурґійних процесів характеризується вивченням широкого кола питань. Його перші роботи були присвячені розробці сталей для використання при екстремально низьких й високих температурах, високолегованих сплавів, тугоплавких металів, проблемам виробництва ядерного палива методами порошкової металургії. У корпорації Jones & Laughlin його діяльність була спрямована на керування науковими роботами та виробничо-комерційними проектами. Ним були виконані різноманітні вдосконалення процесів виробництва сталей, такі як прискорене охолодження штрипсів чи металургійний контроль форми неметалевих включень. Корчинський усіляко сприяв проведенню наукових досліджень та запровадженню у виробництво нового класу високоміцних мікролегованих сталей. На посаді директора з питань розробки сплавів він відповідав за укладання науково-дослідних проектів й контролював їх виконання. М. Корчинський читав лекції й проводив наукові семінари на п'яти континентах Як консультант з питань металургії приймав участь у різноманітних проектах, які мають за мету розширення сфери застосування мікролегованих сталей у промисловості.
М. Корчинський автор численних наукових праць й володів багатьма патентами. Він нагороджений відзнаками низки міжнародних й американських організацій, зокрема, Американського інституту чорної металургії, Американського інституту гірничих інженерів, інженерів-металургів та інженерів-нафтовиків, Американського товариства металознавства, корпорації Union Carbide. Він був дійсним членом Академії інженерних наук України.
У 1975 й 1995 роках був Головою Міжнародних конференцій "МікролеГування'75" та "Мікролеґування'95". Біографія М. Корчинського подається в "American Men and Women in Science", "Who's Who in America", "Who's Who in Engineering", "Who's Who in Technology Today".
Останній контракт М.Корчинський уклав з c|o Stratcor Technical Sales, Inc. майже на 90 му році життя! Як консультант з металургії перебував у тривалих відрядженнях в КНР, впроваджуючи у виробництво свої розробки. Впровадження за власними патентами з захватом сприйняті китайськими металургами. Професор T.Perles згадує: "Я був свідком того, як біля 300 поважних металургів стояли в черзі за автографом професора Корчинського".
Позаторік зателефонував мені Михайло Михайлович: "Гримаси долі: свої комуністи переслідували мого батька і мене, а китайські дали найвищу державну нагороду... А може це не політика,а стандарт мислення? Я мав поважні розмови з академіками Тараном Ю.М. та Патоном Б.Є. і дістав високу оцінку своїх технологічних досягнень. Експертні висновки цих всесвітньо відомих вчених вже понад рік як передано в секретаріат Президента Ющенка В.А. разом з моїми пропозиціями впроваджень на щонайвигідніших для України умовах. Не можу зрозуміти, хто керує самостійною Україною, яке співвідношення між вмістом голів і кишень?"
Не розуміємо цього і ми.
У 1990 році, майже через 50 років після завершення навчання, Михайло Корчинський вперше після війни ступив на рідну кафедру. Попросив провести його в аудиторію №29 корпусу 10 го, пройшов до вікна, сів і заплакав: "Саме тут стояло моє бюрко". Ми тоді багато почули про страхи і сподівання молодих інженерів воєнної пори. Сподівання справдились повною мірою, хоча і не вдома... З того дня впродовж 20 років ми мали щастя підтримувати тісні виробничі і дружні контакти.
Коли людина відходить у вічність в повному віці та світлому розумі, виконавши предначертане і з чистим сумлінням несучи до Неба звіт про земне життя, то хочеться на тризні врочистій не обмежуватись лише некрологом, але згадати хоч деякі характерні риси особистого спілкування та поведінки у побуті.
У 1995р. на серйозній Міжнародній конференції у м. Закопане мій син-аспірант виголосив доповідь, досить переконливу за змістом і не дуже - за викладом (що, звісно, розмило щільність науково-складної, цільної, хоч і досить контраверсійної для товариства, позиції нашої наукової групи). Сидимо за столиком на дружній вечері і Михайло Михайлович жартує: "Сергію, ти вже й далі не пий, ми з татом візьмемо гріхи на себе. А стосовно доповіді запам'ятай: спочатку скажи, що ти хочеш виголосити і з якої причини, потім власне виголоси, а після того неодмінно і дуже лаконічно та дохідливо поясни, про що ти ото говорив". Пройшли роки, а педагогічний і моральний авторитет Корчинського для Сергія є беззаперечним. (A propos: на згаданій вечері Голова Оргкомітету проф.L.Dobrzanski звернувся з коротко-Англійсько-Польським тостом до численної Італійської делегації… і передав мову Корчинському - "przepraszam" сказав Михайло Михайлович і виголосив спіч Італійською під бурхливі оплески італійців. Схоже, що зі слов’янських та германо-романських мов не було йому непідвладних: принаймні 6-ма з них він спілкувався вільно.
Якось вже потім у мене вдома взявся Михайло Михайлович допомагати готувати обід. Дружина моя не втрималася від жіночої цікавості і спитала, чому він ще й досі (за 80!) працює? - "Одружився я пізно, після 35-ти і пішли діти. Всього з Таісією маємо трьох і то зі значним розривом. Всіх вдалося пристойно вивчити, що коштувало немало. А позатим мені повезло,- моя праця не лише добре оплачується, але і приносить немале задоволення." Прожили Корчинські в єдиному шлюбі 53 роки і схоже, що це саме той випадок, коли хочеться іти до праці і хочеться вертатись додому.
Минає три роки, як Михайло Михайлович востаннє відвідав рідну кафедру. Цього разу, з нагоди 135-річного ювілею кафедри він приїхав з двома дочками, Мариною та Роксаною і внуком Манфредом. Зворушливо було спостерігати, з яким здивуванням і захопленням рідні реагували на емоційні спогади дідуся про минуле і пророкування великого майбутнього Львівській політехніці.
Згадуючи студентське життя передвоєнних років, професор особливо акцентував на високому рівні викладання фундаментальних дисциплін, завдяки чому він в найкоротшому часі посів належне місце у науці та промисловості США. Технологія - це стало оновлювана і вдосконалювана будова, але грунтується вона на фундаментальних законах математики, фізики, хімії, науки про матеріали. Починайте з грунтовного вивчення цих наук, бо вони, на відміну від наук суспільних, не змінюють своїх законів, а лише вдосконалюють їх, залишаючись основою будь-яких конструкційних чи технологічних рішень. З іншого боку, без практичного застосування сучасні фундаментальні науки потребують великих коштів, посильних лише наймогутнішим країнам. Навпаки, у органічному поєднанні з технологією вони заслуговують на солідну частку спільного заробітку. Саме у цьому плані Михайло Михайлович вбачав перспективи розвитку кафедри інженерного матеріалознавства та прикладної фізики.
"Є не так багато оригінальних мислителів у будь-якій галузі і він був одним із них",- ця оцінка T.Deardo, професора інженерного матеріалознавства із Пітсбурга (США), певною мірою відображує професійні особливості М.М.Корчинського.
За двадцять років взаємного спілкування ми пізнали не менш важливе
- Він був гарячим патріотом рідної Львівської Політехніки,
дорогого йому міста Львова, коханої України.
Збережемо світлу пам'ять про Вчителя!
професор Прохоренко В.Я.