Вирішив написати науково-популярний пост на злободенну тему. Про компенсацію вкладів :)
Для початку трохи теорії. Всі чули термін "інфляція" і дехто навіть зможе дати її визначення - зростання цін. Насправді не все так просто. Інфляція - це насамперед знецінення грошей. А знецінення грошей може мати наслідком зростання цін, а може і не мати. Наприклад, у Радянському Союзі ціни були зафіксовані державою на заниженому рівні і не змінювалися. Наслідком цього згідно закону попиту і пропозиції був величезний дефіцит товарів. Думаю, що ви пам"ятаєте черги не тільки за товарами тривалого вжитку, а й за продовольчими - молоком, маслом і навіть хлібом. Якщо громадянин СРСР не мав часу стояти в чергах і не мав знайомих продавців, використати свої зароблені карбованці міг двома способами - купувати товари втридорога у спекулянтів або вимушено покласти на рахунок в Ощадбанку СРСР і отримати таку книжечку:
Більшість громадян мали такі рахунки і сподівалися в майбутньому, коли з"явиться можливість, витратити ці гроші на споживання. Таке явище в економічній теорії дістало назву "інфляційний навіс". Тобто зростання цін як такого в СРСР не було, але знецінення радянського карбованця проявилося у існуванні інфляційного навісу. Радянський карбованець навіть називали дерев"яним.
Куди ж поділися ці вклади? У 1991 році совок розпався і було проголошено про перехід до ринкової економіки. Очевидно, одним з найперших кроків була відміна адміністративного фіксування цін на заниженому рівні (так звана лібералізація цін). Інфляція вже проявилася у швидкому зростанні цін. І от перед керівниками нових незалежних країн постало питання - що робити з вкладами в Ощадбанку СРСР? Якщо б ще ці гроші влилися в економіку, інфляція була б не просто високою, а шаленою. І постраждали б усі - і вкладники, і ті, хто цих рахунків не мав. Тому було вирішено заморозити вклади до кращих часів. Тобто не анулювати, а саме заморозити. Так що звинувачувати Кравчука у тому, що він вкрав вклади, як
це робила баба Параска, м"яко кажучи, некоректно. Винна нерозумна радянська адміністративна економіка і її творці. Так що баба Параска мала б матюкати не Кравчука з Кучмою, а Лєніна і компанію :)
Щодо повернення вкладів. Вклади громадян СРСР в Ощадбанку СРСР - це борг Радянського Союзу як держави перед її громадянами. Чи повинна Україна повертати борги іншої країни? На мою думку, ні. Повертати вклади СРСР повинні спадкоємці цієї держави. Як ви знаєте, спадкоємцем активів і пасивів СРСР є Росія. Однак очевидно, що не варто сподіватися, що вона компенсує ці вклади. Тому Україна взяла на себе чужі зобов"язання.
Тепер щодо співвідношення. Дехто каже, що співвідношення 1 тисяча гривень за 1 тисячу радянських карбованців не відповідає дійсності. Так, дійсно, співвідношення умовне. Але є таке поняття як купівельна здатність грошей. Пам"ятаєте, що можна було вільно купити у совку за тисячу рублів? Хіба купу консерв з морської капусти. Все інше можна було купити лише вистоявши величезні черги і витративши купу нервів. Так що співвідношення 1:1 можна вважати навіть завищеним.
P.S. Все, більше не буду вас грузити великими текстами :)