зустріч на мостику
Сьогодні відбулась традиційна зустріч на мостику. :))).
Нас зібралось 12-ть, точніше 13-ть, якщо рахувати Сашу, якого ніхто не бачив, бо він приїхав раніше всіх і поїхав одразу ж.
Розповідали приколи з роботи (от Маша має індійську колегу "Дану-Нах"), факти із життя (Василь та Володимир ділились, як були на родах разом із дружинами; Маша - як із Дімою та Андрієм їздили на весілля до Понянича; згадалася легендарна історія про поїздку на лижі та Хрипанівське "В-а-с-иииии-л-и-й"; Тома та Шкодер розповідали про дєвішнік та мальчішнік на весіллі Ромашки та Маринки), та всі наперебій натхненно згадували історії зі студенства. Згадували улюблених та навпаки, викладачів (у списку перших незмінно Рубльов, Ставровський, Протасов, Коваль), а також тих, хто в окремому списку (як Виноградська, Кашпур та баба-Іра), - хтось із них засипав на екзамені, хтось на 20-ть хвилин "виходив в астрал", а хтось постійно кричав "але де постановка задачі?!". Згадували екзамени та лекції (хто коли заснув та колоритно загримів під парту; хто коли "вдало" покрасив волосся.. ). Згадували одногрупників, які сьогодні не прийшли, але все ж подумки були з нами, звучало таке майже забуте "похідні" та "інгерлали", "дифури", "тау велике в степені тау маленьке", "те-еф-ка-зе", "теор-вер", "лаби" та "проги", "общага" та легендарна "зєльонка"!
Сміялись та шуткували багато та щиро, як і в ті часи, коли веселі та колкі жарти були нормою та мірою життя.
Подумалось, що наступні покоління кібернетиків скоро вже не розумітимуть нашого "зустрінемось на мостику", бо, власне, мостик через басейни вже кілька років як засипаний землею, поріс травою та деревами. А скільки було викурено цигарок, випито пива та виговорено переживань на тому мостику!
Дуже душевно зустрілись:).
Дякую всім!! і до наступних зустрічей!! :)))
Нас зібралось 12-ть, точніше 13-ть, якщо рахувати Сашу, якого ніхто не бачив, бо він приїхав раніше всіх і поїхав одразу ж.
Розповідали приколи з роботи (от Маша має індійську колегу "Дану-Нах"), факти із життя (Василь та Володимир ділились, як були на родах разом із дружинами; Маша - як із Дімою та Андрієм їздили на весілля до Понянича; згадалася легендарна історія про поїздку на лижі та Хрипанівське "В-а-с-иииии-л-и-й"; Тома та Шкодер розповідали про дєвішнік та мальчішнік на весіллі Ромашки та Маринки), та всі наперебій натхненно згадували історії зі студенства. Згадували улюблених та навпаки, викладачів (у списку перших незмінно Рубльов, Ставровський, Протасов, Коваль), а також тих, хто в окремому списку (як Виноградська, Кашпур та баба-Іра), - хтось із них засипав на екзамені, хтось на 20-ть хвилин "виходив в астрал", а хтось постійно кричав "але де постановка задачі?!". Згадували екзамени та лекції (хто коли заснув та колоритно загримів під парту; хто коли "вдало" покрасив волосся.. ). Згадували одногрупників, які сьогодні не прийшли, але все ж подумки були з нами, звучало таке майже забуте "похідні" та "інгерлали", "дифури", "тау велике в степені тау маленьке", "те-еф-ка-зе", "теор-вер", "лаби" та "проги", "общага" та легендарна "зєльонка"!
Сміялись та шуткували багато та щиро, як і в ті часи, коли веселі та колкі жарти були нормою та мірою життя.
Подумалось, що наступні покоління кібернетиків скоро вже не розумітимуть нашого "зустрінемось на мостику", бо, власне, мостик через басейни вже кілька років як засипаний землею, поріс травою та деревами. А скільки було викурено цигарок, випито пива та виговорено переживань на тому мостику!
Дуже душевно зустрілись:).
Дякую всім!! і до наступних зустрічей!! :)))