Українські націоналісти: У цьому світі президентські літаки так просто не падають
Українські націоналісти висловлюють щире співчуття польському народу із непоправною втратою представників еліти польської Нації.
Незважаючи на непорозуміння, притаманні рівню розвитку цивілізованих багатонаціональних суспільств Світу ХІХ - початку ХХ століть, тобто, в умовах домінування одної нації, що виражається різною оцінкою історичних осіб минулого, український і польський народи завжди знаходили між собою форми плідної співдіяльності. Зокрема, збройні формування обидвох націй успішно взаємодіяли у поборюванні окупаційних московських військ, котрі незаконно окупували наші землі на довгі роки, насаджуючи дикі комуністичні ідеї і російські традиції.
Польська нація, дуже часто, виступала вчитилем для українців, котрі з успіхом переймали найкраще. Зокрема, кожен польський господар, бізнесмен, підприємець завжди презентували польський націоналізм, будучи гідними синами Речі Посполитої, а державні службовці Польщі завжди і сповна були віддані польській нації.
Однак сьогодні українські націоналісти про таке можуть тільки мріяти. Українські бізнесмени, аби мати можливість вести бізнес, повинні всією душею належати правителям, а державні службовці України давно продали душу дикому московському «визволителю», котрий привселюдно вішав і розстрілював українців в 1944-1954, масово вбивав і катував, пограбував галичан на 250 млрд. доларів (150 млрд. -- культові споруди різних релігій), а в 1947-му морив голодомором українців на Східній Україні (від голоду на Східній Україні померло 2,5 млн. людей).
Ми сумуємо і молимось, попри те, що деякі особи настирливо вештаються під ногами, не помічаючи злочинної, україноненависної політики Києва, в тому числі, протягом усіх останніх років, котра завдала українській мові і культурі смертельного удару. Тому українська мова в Україні набуває музейно-фолькльорної форми, зникаючи з лиця Землі.
Ми разом з Вами журимось за втратою достойних представників польської нації, адже «для нації болюча кожна втрата людей, що гинуть з ворожої руки, в яких би це не було обставинах».
70 років тому Уряд у Москві знищив багато видатних польських військових діячів, пліч-о-пліч з якими несли військову службу тисячі українців. Але цього разу Москва перевершила саму себе, вдруге завдаючи жахливого удару польській нації. Це - Катинь №2. Це спроба Москви залякати, поставити на коліна могутній польський народ методом терору проти лідерів іноземних держав, що є сучасним інструментом зовнішньої і внутрішньої політики Російської влади.
Уряди держав або намагаються встановити істину, або замітають сліди. У цьому випадку ми спостерігаємо навалу професійних свідків, котрі розбираються в тонкощах авіації, цілеспрямовану пропаганду у ЗМІ та, навіть, у бульварній частині інтернету.
У цьому світі президентські літаки так просто не падають. Але саме помста є російською національною традицією, де, наприклад, заведено вбивати з помсти авіадиспетчерів, а вбивці стають національними героями.
Ігор Острожинський -- від імені Всеукраїнської групи Ветеранів ОУН i УПА, Ветеранів Другої Світової Війни, молодіжного середовища УПА,
за підтримки Громадського Комітету Захисту Прав Людини
Тернопіль, Україна
www.upa.com.ua / info@upa.com.ua / press@upa.com.ua
Незважаючи на непорозуміння, притаманні рівню розвитку цивілізованих багатонаціональних суспільств Світу ХІХ - початку ХХ століть, тобто, в умовах домінування одної нації, що виражається різною оцінкою історичних осіб минулого, український і польський народи завжди знаходили між собою форми плідної співдіяльності. Зокрема, збройні формування обидвох націй успішно взаємодіяли у поборюванні окупаційних московських військ, котрі незаконно окупували наші землі на довгі роки, насаджуючи дикі комуністичні ідеї і російські традиції.
Польська нація, дуже часто, виступала вчитилем для українців, котрі з успіхом переймали найкраще. Зокрема, кожен польський господар, бізнесмен, підприємець завжди презентували польський націоналізм, будучи гідними синами Речі Посполитої, а державні службовці Польщі завжди і сповна були віддані польській нації.
Однак сьогодні українські націоналісти про таке можуть тільки мріяти. Українські бізнесмени, аби мати можливість вести бізнес, повинні всією душею належати правителям, а державні службовці України давно продали душу дикому московському «визволителю», котрий привселюдно вішав і розстрілював українців в 1944-1954, масово вбивав і катував, пограбував галичан на 250 млрд. доларів (150 млрд. -- культові споруди різних релігій), а в 1947-му морив голодомором українців на Східній Україні (від голоду на Східній Україні померло 2,5 млн. людей).
Ми сумуємо і молимось, попри те, що деякі особи настирливо вештаються під ногами, не помічаючи злочинної, україноненависної політики Києва, в тому числі, протягом усіх останніх років, котра завдала українській мові і культурі смертельного удару. Тому українська мова в Україні набуває музейно-фолькльорної форми, зникаючи з лиця Землі.
Ми разом з Вами журимось за втратою достойних представників польської нації, адже «для нації болюча кожна втрата людей, що гинуть з ворожої руки, в яких би це не було обставинах».
70 років тому Уряд у Москві знищив багато видатних польських військових діячів, пліч-о-пліч з якими несли військову службу тисячі українців. Але цього разу Москва перевершила саму себе, вдруге завдаючи жахливого удару польській нації. Це - Катинь №2. Це спроба Москви залякати, поставити на коліна могутній польський народ методом терору проти лідерів іноземних держав, що є сучасним інструментом зовнішньої і внутрішньої політики Російської влади.
Уряди держав або намагаються встановити істину, або замітають сліди. У цьому випадку ми спостерігаємо навалу професійних свідків, котрі розбираються в тонкощах авіації, цілеспрямовану пропаганду у ЗМІ та, навіть, у бульварній частині інтернету.
У цьому світі президентські літаки так просто не падають. Але саме помста є російською національною традицією, де, наприклад, заведено вбивати з помсти авіадиспетчерів, а вбивці стають національними героями.
Ігор Острожинський -- від імені Всеукраїнської групи Ветеранів ОУН i УПА, Ветеранів Другої Світової Війни, молодіжного середовища УПА,
за підтримки Громадського Комітету Захисту Прав Людини
Тернопіль, Україна
www.upa.com.ua / info@upa.com.ua / press@upa.com.ua