бабуся, рідна
Один із найпозитивніших, сонячних і незабутніх снів у моїй пам'яті - саме з бабусею. Бо вона була такою ж: привітною, щирою і терплячою.
Я, котра ще не виїжджала за межі рідної країни, раптом опинилась на площі святого Петра, в Ватикані. був сонячний літній день, навколо - безліч туристів та голубів (!!!) і я, пробираючись між ними усіма зустрічаю бабусю.
Сон наснився десь через кілька місяців після її смерті.. Але запам'ятався назавжди.
І ще - коли вона грала з нами, дітьми малими, в "дурня" - аби ми тільки телевізор не дивилися :) На город ходила до останніх днів і кожної неділі до церкви - 4 км туди й назад..
Дуже, дуже хочу бути похожою на неї!
Я, котра ще не виїжджала за межі рідної країни, раптом опинилась на площі святого Петра, в Ватикані. був сонячний літній день, навколо - безліч туристів та голубів (!!!) і я, пробираючись між ними усіма зустрічаю бабусю.
Сон наснився десь через кілька місяців після її смерті.. Але запам'ятався назавжди.
І ще - коли вона грала з нами, дітьми малими, в "дурня" - аби ми тільки телевізор не дивилися :) На город ходила до останніх днів і кожної неділі до церкви - 4 км туди й назад..
Дуже, дуже хочу бути похожою на неї!