LE REVE est une seconde vie. Je n’ai pu percer sans frémir ces portes d’ivoire ou de corne qui nous séparent du monde invisible. Les premiers instants du sommeil sont l’image de la mort ; un engourdissement nébuleux saisit notre pensée, et nous ne pouvons déterminer l’instant précis où le moi, sous une autre forme, continue l’œuvre de l’existence. C’est un souterrain vague qui s’éclaire peu à peu, et où se dégagent de l’ombre et de la nuit les pâles figures gravement immobiles qui habitent le séjour des limbes. Puis le tableau se forme, une clarté nouvelle illumine et fait jouer ces apparitions bizarres : - le monde des Esprits s’ouvre pour nous.
Поліфіл у маревному лісі, де він снитиме всередині сну. Hypnerotomachia Poliphili (1499).
Сон ― це друге життя. З дрожжю перетинаю я ці двері слонової кістки чи рогу, що відділяють нас од невидимого світу. Перші миті сну є подобою смерті; туманне оніміння зціплює наш розум, і ми не в змозі визначити точну мить, коли я, вже під іншою машкарою, поновлює працю існування. Немовби розгоряється помалу якась підземна хвиля, в якій звільняються від імли та ночі зблідлі, урочисто закляклі фігури, що населяють обитель примар. Потім утворюється картина, нове світло осяває заграви цих примхливих прояв: світ дýхів одкривається для нас.