адесссса

Sep 21, 2010 17:52


о так, ми ше тут, в одесі. ну нічо так. погодка налагодилася. поторчали на пляжі пару днів і на тобі - дощ. може, інакше було б нудно, а то так, для рзноманіття.
мені наввть стало вдаватися вмовляти дорка поспати на пляжі. це суперово. це тому, шо коли вилазить з води 18-19 за цельсієм, то зимно. закутується в рушник з головою і засинає.  а раз спали одночасно! і ше мені стало вдаватися почитати книжечку. лиш би вона дожила до прочитання мною її останньої сторіночки.


андрулік наловчився повзати начотирьох, задні ноги на стопах. як звірятко. раз-два і в морі! виповнилося дитині 9 міс (!) і бачу - розумнішає дитина. реагує на "де дорко?", "де киця?" і "де песик?", потроху на "де татко?", бо ті всі перші крутяться постійно навколо нього. злиться, як шось забирається ітд.

дорко ловить нові слова. від майстрів - "я не голодний вобше!"; від поліни і лєни - "атлічно перестрибнув!"; а після дня на ігровому майданчику дитячому таке "мама, надо єщо раз пригнуть!".  потім трансформувалося на "треба ше раз пригнуть!" осстаннє я поправила як "приҐнуть. сергій, знавець російської, обурився, мовляв і так можна. досі я була переконана, шо в рос мові нема г, є тіки ґ. думаю, хай дитина правильно вчиться мовам.

дорко з татком каталися на катері. і знову дорко в захопленні! я вирішила свої 60 грн зекономити на користь піцерії чи чого там.


в піцерію не пішли, а купили копчену рибу, білий хліб і масло, і якесь пиво медове і пішли на море. так ми колись ше вдвох балділи, коли мандрували кримом. чомусь так,як колись, не смакувало. смак був не той. може тому, шо пиво тоді було "балтика медове", а зараз його не знайшли.

так на то виглядає, шо це наш останній тиждень тут. дорко вже проситься на франка, бо скучив за своїми машинками". 
я подумала і кажу, шо відпочиваю тут цілий день. тіки не зранку, коли каша-кава і тре вибігати, бо андрусь засинає. і не ввечері, коли одночасно вечеря і сергій з роботи, і андрусь засинає. а вдень на пляжі омусь багато бажаючих мені дітей побавити. андруліка поносити і коло дорка в морі постояти, бо страшно виглядає, як той пірнає.

сьодні втретє забацала борщ! це піввечеря на три дні.

я вже почала маститися стародавнім кремом від загару. ніс, коліна і плечі. дорко вже як мєсний. з вигляду і по поведінці. тьотя, яка носить пірожкі-піво-сємєчкі коло нас відпочиває аби поспілкуватия. пару разів на день. побачила на іншому пляжі "золоті піски" - "о! ето тот мальчік, каторий ниряєт!", сьодні чось ми їй попалися в церкві - "о! і к прічастію ходіт! маладєц!"

купила сємкі, сіла  вчора на пляжі і лузґаю.пасмурно було, безлюдно. нічо так. всі так роблять. це дорко попросив. але лушпиння за його порадою в ямку не закопували, зі собою забрали. а може, ми львівська інтеліґенція!



море, дітки

Previous post Next post
Up