May 15, 2010 22:40
Ти питала, чи буду я сумувати.
Я не знаю, бо майже ти поруч у снах,
А твій погляд продовжує небом блукати,
А звуки тремтіти на твоїх вустах.
Ти сховала на згадку в моїх долонях
Запах волосся і ніжність обійм.
Ти залишила голос лунати у скронях.
Серед натовпу знову ловлю образ твій.
Бо там, де тобою загублено кроки,
Я не здатен побачити інших людей.
Бо там, де тобою заплющено очі,
Я можу розгледіти тільки тебе.
поэзия,
грустно,
фантазия