(no subject)

Jun 01, 2015 01:24



Слова і музика В.Висоцького

"Переклад" С.Петрова (aka docent030) v 0.1

В цій війні від початку,

Наші два "крокодила" тільки де не бували,

І російські ЗУ-шки нас стрічали не раз.

Ну а він все сміявся: "Я цих сепів розмажу.."

Та якось раз не пригнувся -

І в війні взад-вперед обернувся

За пів-року - всього нічого.

Не чутно його пульсу

З чотирнадцьтой весни, -

Ну а я повернувся в наші шкільні роки.

І дивлюсь я у небо, і дихання звело,

Лише вітер здуває слід кацапській "Оси".

Він був кращій, добріший, добріший -

А мені повезло.

Він кричав наостанок,

У кабіні згорая:

«Ти живи! Ти дотягнеш!» -

Доносилось крізь гул.

Ми літали під богом,

Біля самого раю, -

Він піднявся чуть вище, і сів там,

Ну а я - до землі дотягнув.

Зустрів льотчика хмуро

Райський аеродром.

Так, сідав він на брюхо,

Та не повзав на ньом.

Він заснув - не проснувся,

Він свою пісню

Доспівати не встиг.

Так що я повернувся, вернувся, -

А його не зберіг.

Я завжди і навіки

У боргу перед тими,

З ким сьогодні зустрітись

Я мав би за честь, -

І хоча ми живими

До кінця долетіли -

Жже нас памя’ть і мучає совість,

Тих, у кого вона є.

Хтось-то скупо і чітко

Дав на відлік хвилин

В нашій жизні короткій,

Як бетон полоси, -

І на ній - хто розбився,

Хто злетів назавжди…

Ну а я приземлився,

А я приземлився,
І нікуди не дітись від цієї біди.

https://www.youtube.com/watch?v=VYqLNv5dWiU
Previous post
Up