Газетьонки для смітника чомусь потрапили у мою поштову скриньку...
У поштовій скрині знайшов дві газетки. Обидві - читати не хочу, але першим враженням вирішив із вами поділитися.
Перший папірець - агітка опізіційного бльоху. Дивлюся першу сторінку й бачу цю світлину з тим, що нас обікрав, а тепер із якимось у кліточку селфі єбашить:
Дивлюся далі - бачу цю куролєву, що виламує бабці-ветеранці руку (мабуть, примушує стару лізти у копанку):
А на останній сторінці такий заголовок:
Так ось, друзі! Якщо нинішня влада зробила цих двох вдвічі біднішими - треба голосувати за ЦЮ ВЛАДУ!
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Друга газетьонка (само-собою ніяких газет я не виписую взагалі):
п. Карташов каже, що ніякими погрозами його не налякати! Чи-то тільки я пам'ятаю як він драпанув із посади мера Запоріжжя, коли овоч йому пригрозив і вирішив кальцева поставити у мери? А п. Карташов драпанув, як казали, до самого Казакстану чи ще кудись. Чого ж тоді, коли й війни не було, овоча злякався, а тепер безстрашним став? Отаке.
Невже мешканці Запоріжжя віддадуть за нього свої голоси? Він же кине нас при першому ж шухері!
Перший папірець - агітка опізіційного бльоху. Дивлюся першу сторінку й бачу цю світлину з тим, що нас обікрав, а тепер із якимось у кліточку селфі єбашить:
Дивлюся далі - бачу цю куролєву, що виламує бабці-ветеранці руку (мабуть, примушує стару лізти у копанку):
А на останній сторінці такий заголовок:
Так ось, друзі! Якщо нинішня влада зробила цих двох вдвічі біднішими - треба голосувати за ЦЮ ВЛАДУ!
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Друга газетьонка (само-собою ніяких газет я не виписую взагалі):
п. Карташов каже, що ніякими погрозами його не налякати! Чи-то тільки я пам'ятаю як він драпанув із посади мера Запоріжжя, коли овоч йому пригрозив і вирішив кальцева поставити у мери? А п. Карташов драпанув, як казали, до самого Казакстану чи ще кудись. Чого ж тоді, коли й війни не було, овоча злякався, а тепер безстрашним став? Отаке.
Невже мешканці Запоріжжя віддадуть за нього свої голоси? Він же кине нас при першому ж шухері!