(no subject)

May 21, 2014 22:45

альтернативи немає
даєш амнезію серця
кому там тепер на площах
квіти кладуть до ніг
через прицільні постріли
ми пізнаєм усе це
ти мені зичиш гроші
я тобі зичу сміх
я тобі сиплю рими
пересолено перчені
так недолуго сплетені
вчуся бадяжить грог
так по-дурному втрачений
мною на смерть приречений
грає вином у келиху
мій іграшковий бог
буду пустим і смирним
доки триває тиша
наш особистий простір
котиться в небуття
замість сліпих набоїв
на тобі сестро вірша
я тобі зичу каву
ти мені зичиш життя
Previous post Next post
Up