Третій день туру «Мармароси та Чорногора»

Jul 08, 2015 19:06

Третій день мандрівки мав би бути спокійним, навіть дещо пасивним, це в порівнянні з двома попередніми шаленими днями. Після підйому на 2 вершини за 2 дні - Піп Іван Чорногірський та Піп Іван Мармароський, я дещо розслабилася, адже головна місія заради якої я їхала була виконана)))


Зранку я неквапливо прогулялася центральною вулицею Рахова, сходила на місток, зробила пару фотографій.








Після сніданку спакували речі в автобус і рушили в сторону Ділового до географічного центру Європи.  Тут таке собі звичайне туристичне місце, можна перекусити в колибі, прикупти сувенірів і сфотографуватися. Що і робимо.












Всередині  колиби досить цікаво.








Фототехніка)))














Потім вже пішки рушили комфортною лісловою стежкою до форелевого господарства, слухаючи дорогою цікаві розповіді Василя Покиньчереди. Пройшли трохи більше кілометра і ми на місці.










Основна частина групи йде на екскурсію форельним господарством, а нашій  невеликій частині хочеться чогось більш активного, напевно це ще в крові бурлить вчорашній адреналін))  Тож випросили похід до водоспаду, який знаходиться за 4 кілометри.  Ця прогулянка стала логічним завершенням активного триденного туру.)))
Не знаю, як іншим, але особисто для мене стежка до водоспаду стала справжній випробуванням. Сама по собі вона не складна, на ній не було крутих підйомів, але вона було вузькою і петлялала по краю схилу. От тут то моя акрофобфія і розгулялася, тому я дивилися лише собі під ноги, а фотік сховала до наплічника, про всяк випадок))) До тогож, наївна душа, подумала, що гірських масивів сьогодні не буде, і вдягла сандалі))) А стежка буле встелена, немов м'якою ковдрою, минулорічним листям, йти по тій красі було якось не дуже приємно. До того ж дорогою часто траплялися потічки, через які треба було перебиратися, ноги мокли і сковзалися, а ще царапалося гілля ожини.  Довелося позичити у Колі палицю, дуже допомогла.
І от нарешті - водоспад, заради якого ми сюди йшли)))






Насправді, фото не передало всієї його краси, та й місце для зйомки не дуже добре підібрано, але знімала з того місця в яке дісталася. Це не туристичне місце, тут немає спеціальних оглядових майданчиків, все природно))) От назву не запам'ятала((( ніби-то над потоком Лихий, але можливо помиляюся
Трохи помилувавшись, швидко повертаємося, бо маємо встигнути на обід.
Декілька хвилин щоб перевести дух, помини  ноги прямо у потічку і до столу. Казан не повний, бо частина групи вже відобідала)))




Бограч пішов на ура, хоча як на мене був трохи гоструватим, але смачним.  Ще була смажена форель.
Все, попереду дорога до Франківська з невеликими зупинками біля Труфанецького водоспаду










в селі Ясіня










Стара дерев'яна гуцульська церква Вознесіння Господнього або Струківська, побудована в 1824, а дзвіниця в 1813р.














А отам Горгани. Ці вершини я вже впізнаю з будь-якої точки, бо обійшла їх з усіх сторін - була на Хом'яку, у підніжжя Малого Горгана, на полонині Явірник, а от Синяк так мені і не підкорився))))






та в Яремче на сувенірному базарі.
До Франківська приїхали за годину до відправлення потяга, і я вже не встигла купити подрузі в подарунок Карпатський бальзам((  Але то нічого, головне, що мандрівка вдалася)))
Пройтися цим маршрутом може кожен бажаючий  вже на День Незалежності.

фотозвіти, Карпати

Previous post Next post
Up