патологічна тяга до минулого.пафосне.
я люблю минуле більше ніж сучасне.практично в усьому (окрім,хіба-що,налагодженості каналізацій).
рік назад бабця подарувала мені антикварну пудреничку,яку я відчистила та трохи підфарбувала і вона стала моєю скарбничкою із срібними кульчиками.
кілька днів назад йшла по вернісажу і страшенно захотілось витратити грошей...невимовно тягнуло до розкладок зі старовинним крамом.ваги ручні з австрійськими написами латунного кольору...гарні...але 200 гривень.хтось купить - жаль,не я...іще декілька приємних,але занадто дорогих бажань.і тут бачу: ось воно!така сама пудреничка,але візерунок керамічної емалі інакший - цього разу блакитний (як моя бібіка!)стан хороший,тільки зверху трохи заіржавіла - час бере своє.питаю "скільки?".хутко і мовчки протягую гроші.посміхаючись кутиками загортаю ніжно й ховаю у прірвах рюкзака.згадалася технологія Тома Сойєра: памятаєте,як він кидав одну кульку там де загубилась інша,аби вона її знайшла?
під Федоровим око натрапляє на купку журналів "по 2 гривні" із живописом радянського часу.роздивляюсь кожен.сподобався Герасимов.до безумства рожеві квіти на дамському столику щирими доторками пензля,мокрі дошки підлоги на ганку.красиво...2 гривні зникають у руках хитрої бабульки.треба буде підклеїти.маленьке море книжок під поліетиленом від дощу.я купила би їх усі!
дома відчищаю іржу,протираю ваткою,підклеюю,мружусь і всміхаюсь,розглядаючи свої скарби.
а позавчора зайшла в одну маленьку антикварну крамничку,а там годинники...десятки працюючих годинників "з кукушками" та без,дуже дорогі та попростіше,на ланцюжках кишенькові...серце чогось завмерло.дивлюсь на продавця і думаю: як можна усе це продавати?
чи буде хтось так розглядати наше барахло через 100,200 років???чи зявиться така тонка душа у наших сучасних речей?торкатиметься хтось із такою ніжністю до посуду Люмінарк,як зараз до фарфору Розенталь?
багато думала.
вирішила таки скласти нормально повноцінне генеалогічне дерево.зі спогадами та фотографіями.на шорсткому папері,у шкіряній палітурці,плетеною закладкою.знаю: правнучка скаже мені своє дякую,оглядаючись у вічність...
рік назад бабця подарувала мені антикварну пудреничку,яку я відчистила та трохи підфарбувала і вона стала моєю скарбничкою із срібними кульчиками.
кілька днів назад йшла по вернісажу і страшенно захотілось витратити грошей...невимовно тягнуло до розкладок зі старовинним крамом.ваги ручні з австрійськими написами латунного кольору...гарні...але 200 гривень.хтось купить - жаль,не я...іще декілька приємних,але занадто дорогих бажань.і тут бачу: ось воно!така сама пудреничка,але візерунок керамічної емалі інакший - цього разу блакитний (як моя бібіка!)стан хороший,тільки зверху трохи заіржавіла - час бере своє.питаю "скільки?".хутко і мовчки протягую гроші.посміхаючись кутиками загортаю ніжно й ховаю у прірвах рюкзака.згадалася технологія Тома Сойєра: памятаєте,як він кидав одну кульку там де загубилась інша,аби вона її знайшла?
під Федоровим око натрапляє на купку журналів "по 2 гривні" із живописом радянського часу.роздивляюсь кожен.сподобався Герасимов.до безумства рожеві квіти на дамському столику щирими доторками пензля,мокрі дошки підлоги на ганку.красиво...2 гривні зникають у руках хитрої бабульки.треба буде підклеїти.маленьке море книжок під поліетиленом від дощу.я купила би їх усі!
дома відчищаю іржу,протираю ваткою,підклеюю,мружусь і всміхаюсь,розглядаючи свої скарби.
а позавчора зайшла в одну маленьку антикварну крамничку,а там годинники...десятки працюючих годинників "з кукушками" та без,дуже дорогі та попростіше,на ланцюжках кишенькові...серце чогось завмерло.дивлюсь на продавця і думаю: як можна усе це продавати?
чи буде хтось так розглядати наше барахло через 100,200 років???чи зявиться така тонка душа у наших сучасних речей?торкатиметься хтось із такою ніжністю до посуду Люмінарк,як зараз до фарфору Розенталь?
багато думала.
вирішила таки скласти нормально повноцінне генеалогічне дерево.зі спогадами та фотографіями.на шорсткому папері,у шкіряній палітурці,плетеною закладкою.знаю: правнучка скаже мені своє дякую,оглядаючись у вічність...