Сакура стара -
невже справді зацвіла?
Спогад, ніби дим...
Перед цією розквітлою сливою,
здається, й бик би замукав
першу пісню весни.
Серед безлічі персиків,
уже пишно вбраних у квіття, -
перша сакура розцвіла!
З’являйтеся, вірші, й такі,
які схожі були б не на мене,
а на перші квіти сакури!
(Цвіте стара сакура)
Змарніла красуня
розквітла? Це спогади
на схилі віку.
(В містечку Мінагуті після двадцятирічної розлуки зустрів давнього друга)
В обох наших життях
забуяли одразу ж
квіти сакури!
Квітучі сакури -
в гірській глушині. І двійко
будиночків під черепицею.
О, скільки згадаєш,
поки дивишся
на розквітлу сакуру!
Завдяки мені
побачиш сакури Йосіно,
кипарисовий брилю!
Квіти сакури - диво!
Молодець я: до них щодня
долаю по кілька рі.
По-моєму, вельми пасують
до рису з бобовою підливою -
квіти сакури перед очима!
Як заздрю я їй! -
На північ від марного світу
сакура в горах цвіте.
Ех, якби голос мав,
заспівав би зараз про сакуру!
Бо скоро вже опаде.