Тому, хто не стріляв-2
Не так давно, коли ще майданівці чубилися з "Беркутом", я написала пост, де розбирала питання, чи вважати садистів у погонах "тожелюдьмі", чи ворогами.
Там я висловила думку, що людина не може бути сліпим знаряддям в руках іншої людини, бо богом (природою) їй дарований розум і свобода волі, що вирізняють її з тваринного царства.
Той же самий принцип може бути застосований і до так званої "самооборони Криму".
Нешановані русскоговорящіє марсіани! Поки ви швендяєте по нашій території і робите різні пакості, і поки є маленька надія, що ви заберетесь геть, не причинивши шкоди нашим громадянам, я вас тихо ненавиджу. Але як тільки проллється перша крапля крові українського солдата, я буду працювати на ваше знищення. І знищення Держави, яка вас сюди прислала.
У мене не так багато фізичних сил. Моя зброя - інтелект. І, повірте, вона не менш небезпечна, ніж різні пукалки та "бімби". Бо, як казав один відомий персонаж, не порох, а той, хто його вигадав, вирішує справу. Знаєте? Боюсь, що ні. Бо ви, які прийшли захищати сюди "русскоязичних" від міфічних "бендер", Льва Толстого не читали, і не розмірковували над глибинним сенсом його геніального творіння. Ви сьорбаєте "Кісєль-ТВ" і насичуєте свій мозок смердючим варевом шовіністичної брехні. Ви не знаєте, що в Україні "русскоязичіе" давно стало синонімом хамства, продажності і печерного невігластва...
І не треба казати, що у вас "пріказ". Є Закони, вищі за будь які накази будь яких головнокомандувачів. У людини, якщо вона Людина, а не шматок біомаси ЗАВЖДИ є вибір. Він був у солдатів ІІІ Рейху. Вони могли спрямувати зброю проти свого божевільного фюрера, а спрямували її проти "унтерменшенів". Що сталося з армією ІІІ Рейху можна прочитати на одній з найчорніших сторінок всесвітньої історії. Вони зробили свій вибір - вони за нього розплатилися.
Я знаю, що в України з РФ нерівні вагові категорії. Що наша армія майже розгромлена внутрішнім ворогом і п'ятою колоною. І, скажу вам по секрету, наша гнилувата влада зараз думає не стільки про те, як зберегти цілісність Держави і максимально убезпечити її захисників, а як тихенько, акуратненько злити Крим, щоб її потім не розірвали на Майдані.
І нашим розпещеним комфортом та політкорекністю євроатлантичним партнерам теж хочеться махнути рукою на Україну, хочеться, та колеться. Бо Путін своїм хамським вторгненням на територію суверенної держави загрожує зруйнувати систему стримування розповсюдження ядерної зброї. Адже є Будапештський меморандум, підписаний США, Великобританією, РФ :)), до якого згодом залучилася Франція та Китай. І якщо гаранти, що його підписали, знехтують своїми обов'язками, то жодна країна, що має потенціал для виготовлення атомної бомби, не повірить обіцянкам і гарантіям "великих хлопців з ядерного клубу".
Я знаю, що маховик допомоги Україні буде розкручуватися дуже повільно. Як повільно розкручувався маховик спротиву гітлерівській агресії. Однак, жорна господні мелють повільно, але надійно.
Бліцкригу у вас не вийшло. Україна - не Грузія. Українці не повелися на провокації, перетерпіли найпідліші часи - і виграли інформаційну війну. Тепер ні в кого немає сумнівів ХТО справжній агресор. Ролик, де українські вояки гонять окупантів прапором і гімном рве Інтернет. Повномаштабна агресія проти України, де зосереджено 4 атомних електростанції, купа газогонів, хімічних підприємств, складів зброї, комунікацій загрожує поставити на межу краху всю Європейську економіку. Тому світова спільнота воленс-ноленс змушена буде реагувати. Навколо РФ стискається коло міжнародної ізоляції.
Що це означає - ви самі скоро переконаєтеся на власному досвіді.
Окремо я хочу звернутися до "сочуйствующіх", до колорадської мразі, яка на прохання вшанувати хвилиною мовчання загиблих на Майдані ревіла: "Беркут!, Беркут!", яка зараз вкупі з засланими казачкамі штурмує ОДА на сході і звертається до Путлєра за допомогою. Ви теж мої вороги. Так, у вас є право не любити Україну, хоча добра половина з вас - зманкуртчені етнічні українці (ну, ми ж знаємо, що потолоч більш за все ненавидить те, що вона зрадила). Але на війні не місце політкоректності.
Ви - агенти русского міра, а з історії добре відомо: де ступала нога русского чєловєка - там горе і злидні. Ніколи Росія не була провідним генератором прогресивних політичних, економічних та культурних тенденцій - лише рецепієнтом та ретранслятором. Боротися з русскім міром у Європі - значить очищати місце прогресу від гнилого, реакціного етнополітичного утворення, яке нині конвульсивно бореться за своє виживання і не щадить при цьому нікого.
Ви ніколи не замислювалися, чому добре треновані, вгодовані регулярні збройні формування так і не спромоглися перемогти "рвань" на майдані з дерев'яними щитами та дубцями? Тому, що ця "рвань" була готова вмерти за свою честь і свободу. Тому, що їй нічого було втрачати. Бо хамська, антиукраїнська влада десятиліттями видавлювала на маргінес найпорядніших, найчесніших, найпатріотичніших громадян.
Для мене особисто краще вмерти зараз, ніж ще років 10-20 гнити в смердючому болоті, яке тут влаштує Путін, якщо він переможе. І, повірте, таких, як я набагато більше, ніж ви думаєте, і їхня рішучість та відчайдушність ростиме пропорційно зовнішньому тиску.
Тож добре подумайте, перш, ніж переходити межу, за якою тиха ненависть трансформується в дію. А якщо ви не здатні думати - то начувайтесь!
Там я висловила думку, що людина не може бути сліпим знаряддям в руках іншої людини, бо богом (природою) їй дарований розум і свобода волі, що вирізняють її з тваринного царства.
Той же самий принцип може бути застосований і до так званої "самооборони Криму".
Нешановані русскоговорящіє марсіани! Поки ви швендяєте по нашій території і робите різні пакості, і поки є маленька надія, що ви заберетесь геть, не причинивши шкоди нашим громадянам, я вас тихо ненавиджу. Але як тільки проллється перша крапля крові українського солдата, я буду працювати на ваше знищення. І знищення Держави, яка вас сюди прислала.
У мене не так багато фізичних сил. Моя зброя - інтелект. І, повірте, вона не менш небезпечна, ніж різні пукалки та "бімби". Бо, як казав один відомий персонаж, не порох, а той, хто його вигадав, вирішує справу. Знаєте? Боюсь, що ні. Бо ви, які прийшли захищати сюди "русскоязичних" від міфічних "бендер", Льва Толстого не читали, і не розмірковували над глибинним сенсом його геніального творіння. Ви сьорбаєте "Кісєль-ТВ" і насичуєте свій мозок смердючим варевом шовіністичної брехні. Ви не знаєте, що в Україні "русскоязичіе" давно стало синонімом хамства, продажності і печерного невігластва...
І не треба казати, що у вас "пріказ". Є Закони, вищі за будь які накази будь яких головнокомандувачів. У людини, якщо вона Людина, а не шматок біомаси ЗАВЖДИ є вибір. Він був у солдатів ІІІ Рейху. Вони могли спрямувати зброю проти свого божевільного фюрера, а спрямували її проти "унтерменшенів". Що сталося з армією ІІІ Рейху можна прочитати на одній з найчорніших сторінок всесвітньої історії. Вони зробили свій вибір - вони за нього розплатилися.
Я знаю, що в України з РФ нерівні вагові категорії. Що наша армія майже розгромлена внутрішнім ворогом і п'ятою колоною. І, скажу вам по секрету, наша гнилувата влада зараз думає не стільки про те, як зберегти цілісність Держави і максимально убезпечити її захисників, а як тихенько, акуратненько злити Крим, щоб її потім не розірвали на Майдані.
І нашим розпещеним комфортом та політкорекністю євроатлантичним партнерам теж хочеться махнути рукою на Україну, хочеться, та колеться. Бо Путін своїм хамським вторгненням на територію суверенної держави загрожує зруйнувати систему стримування розповсюдження ядерної зброї. Адже є Будапештський меморандум, підписаний США, Великобританією, РФ :)), до якого згодом залучилася Франція та Китай. І якщо гаранти, що його підписали, знехтують своїми обов'язками, то жодна країна, що має потенціал для виготовлення атомної бомби, не повірить обіцянкам і гарантіям "великих хлопців з ядерного клубу".
Я знаю, що маховик допомоги Україні буде розкручуватися дуже повільно. Як повільно розкручувався маховик спротиву гітлерівській агресії. Однак, жорна господні мелють повільно, але надійно.
Бліцкригу у вас не вийшло. Україна - не Грузія. Українці не повелися на провокації, перетерпіли найпідліші часи - і виграли інформаційну війну. Тепер ні в кого немає сумнівів ХТО справжній агресор. Ролик, де українські вояки гонять окупантів прапором і гімном рве Інтернет. Повномаштабна агресія проти України, де зосереджено 4 атомних електростанції, купа газогонів, хімічних підприємств, складів зброї, комунікацій загрожує поставити на межу краху всю Європейську економіку. Тому світова спільнота воленс-ноленс змушена буде реагувати. Навколо РФ стискається коло міжнародної ізоляції.
Що це означає - ви самі скоро переконаєтеся на власному досвіді.
Окремо я хочу звернутися до "сочуйствующіх", до колорадської мразі, яка на прохання вшанувати хвилиною мовчання загиблих на Майдані ревіла: "Беркут!, Беркут!", яка зараз вкупі з засланими казачкамі штурмує ОДА на сході і звертається до Путлєра за допомогою. Ви теж мої вороги. Так, у вас є право не любити Україну, хоча добра половина з вас - зманкуртчені етнічні українці (ну, ми ж знаємо, що потолоч більш за все ненавидить те, що вона зрадила). Але на війні не місце політкоректності.
Ви - агенти русского міра, а з історії добре відомо: де ступала нога русского чєловєка - там горе і злидні. Ніколи Росія не була провідним генератором прогресивних політичних, економічних та культурних тенденцій - лише рецепієнтом та ретранслятором. Боротися з русскім міром у Європі - значить очищати місце прогресу від гнилого, реакціного етнополітичного утворення, яке нині конвульсивно бореться за своє виживання і не щадить при цьому нікого.
Ви ніколи не замислювалися, чому добре треновані, вгодовані регулярні збройні формування так і не спромоглися перемогти "рвань" на майдані з дерев'яними щитами та дубцями? Тому, що ця "рвань" була готова вмерти за свою честь і свободу. Тому, що їй нічого було втрачати. Бо хамська, антиукраїнська влада десятиліттями видавлювала на маргінес найпорядніших, найчесніших, найпатріотичніших громадян.
Для мене особисто краще вмерти зараз, ніж ще років 10-20 гнити в смердючому болоті, яке тут влаштує Путін, якщо він переможе. І, повірте, таких, як я набагато більше, ніж ви думаєте, і їхня рішучість та відчайдушність ростиме пропорційно зовнішньому тиску.
Тож добре подумайте, перш, ніж переходити межу, за якою тиха ненависть трансформується в дію. А якщо ви не здатні думати - то начувайтесь!