Фотографії Йосипа Кордиша (оновлено): dmytro

dmytro_babyuk

Фотографії Йосипа Кордиша (оновлено)

Jul 26, 2015 10:53

Піонер Кам'янецької фотографії, який раніше, ніж Грейм, Енгель, Кодеш та інші почав працювати в нашому місті. Можна сказати, що з нього почалася історія фотографії і фотографів нашого міста.

Йосип Кордиш. Наші біографічні відомості про нього дуже мізерні. Більше інформації маємо про його діяльність у Києві, тож основну інформацію ми віднесемо до цього періоду, але не будемо забувати і про Кам'янецький етап. Фотографію в Києві він відкрив в 1868 р, одночасно мав фотографію в Кам'янець-Подільському. На його особистому штемпелі значилося: «Фотограф Киевского Университета Св. Владимира». Кордиш був членом Південно-Західного відділу Імператорського географічного товариства. В ту пору воно об'єднувало вчених різних спеціальностей: істориків, статистиків, географів, економістів, метеорологів, картографів, філологів-фольклористів і було справжнім науковим центром.

Достеменно не відомо, де спершу він відкрив своє ательє: або в Кам'янці, або в Києві. Працював також в Одесі. Його фотографію вважали однією з кращих. В Києві вона знаходилась «на Владимирской улице, дом Тамары против Театра», пізніше на Хрещатику в будинку Скловського (нині №15). Після смерті Кордиша фотографія перейшла до В. Загорського. Також Загорському перейшло і кам'янецьке ательє, коли Кордиш ще тільки від'їжджав до Києва. "Але у Загорського справи в Кам’янці не пішли, тому Кордиш вирішив продати нерентабельну філію. Наприкінці 1871року її придбав в розстрочку за 1200 рублів Михайло Грейм." Поясню, чому я виділив цей шматочок. В мене виникли деякі питання на рахунок пана Загорського. Річ в тому, що нещодавно мені попалась в руки цікава світлина:

Найцікавіша в ній зворотня сторона

Підпис на ній мовою оригіналу (французька) звучить так: "Photographie de JOSEPH KORDYSCH à KAMIENETZ-POD. dirigée par W.Zagorski"
я його переклав так: "Фотографія ЮЗЕФА КОРДИША у КАМ'ЯНЦІ-ПОД. під керівництвом В.Загорського"
З цього можу зробити висновок, що пан Загорський був або вчителем Кордиша, або його, так би мовити, "спонсором", який надавав йому студію і обладнання для роботи. Інших варіантів, чому його ім'я вказував Кордиш на зворотній стороні своєї фотографії я не бачу. Якщо він був його меценатом - то тоді найбільш ймовірне пояснення того, чому в Загорського справи не пішли після того, як Кордиш йому залишив студію, може пояснити те, що він шукав покупця на свою студію і обладнання. Його з успіхом згодом купив М. Грейм за 1200 рублів.

Остання версія, яка мені приходить в голову - це саме той короткий період, коли Загорський сам намагався працювати фотографом, коли Кордиш залишив йому студію. Звідси і напис "під керівництвом В. Загорського". Також пояснюється те, чому на аверсі фото немає підпису Кордиша. Там взагалі пусто. Можливо, Загорський хотів його почати писати пізніше, коли люди звикнуть до нього. Також, можливо, він і не прибрав прізвище Кордиша з реверсу по тій самій причині, лише скромно приписуючи своє ім'я знизу.

Фотоательє М.Грейма. Фото Грейма

Кордиш писав з Києва новому власнику М.Грейму:
"Дуже сподіваюся, що у Вас справи підуть краще, ніж у пана Загурського. Дай то Бог. Обіцяю завжди пану допомагати як помічників, так і ретушерів підшукувати".

А ще Кордиш радив новому колезі остаточно розлучитися з улюбленою друкарнею (як відомо, Грейм в 1856-1872 роках був директором губернської друкарні), натомість весь час віддавати фотографічній справі, щоб самому все добре знати і не особливо покладатися на помічників.

Як зазначав дослідник історичної топографії Кам'янця-Подільського Микола Петров, фотографії Кам'янця, зроблені Юзефом Кордишем в 1860-х роках, мають особливу цінність.

"...Так, на одній з таких фотографій ми бачимо велику вежу Святої Анни на західному кінці Замкового мосту, з боку Старого замку. У 1876 році для розширення дороги її розібрали, тому пізні фотографи, які охоче знімали міські пейзажі, вже не змогли її зафіксувати..."

І тут теж в мене виникли сумніви, адже відомі фото башти святої Анни, які абсолютно стовідсотково робив Август Енгель. Дуже ймовірно, що і М.Грейм теж встиг її зафіксувати, адже він вже 4 роки працював фотографом в той час, коли цю башту розібрали.

Фортеця і башта св. Анни (можливе авторство М. Грейма)

Башта св. Анни (збільшений фрагмент)

Інші фотографії башти мають тиснення автора в правому нижньому кутку. Подібні тиснення мали Грейм, Гіллер, Кодеш, Енгель. В наступних фотографіях є таке тиснення:

"ФОТ.А.ЭНГЕЛЬ"
тобто: "Фотограф Август Енгель"

навіть славнозвісне фото Брами Станіслава Августа

Роботи Кордиша, зроблені 1865 році в Кам'янці-Подільському, зберігалися в Олександра Прусевича, який в 1907-1915 роках працював головним хранителем Кам'янецького давньосховища (історичного музею). Олександр Миколайович використав їх при написанні історико-топографічного нарису "Кам'янець- Подільський", виданого в 1915 році польською мовою.

Переглянути фото з книги можна у моїй старій публікації: http://kphistory.com.ua/ekskurs-po-arhivnym-fotohrafiyam-z-knyhy-o-prusevycha/

У 1868 р почав роботу у Києві, де разом з Я. Темненко виконував зйомку киян - чоловіків у національному одязі у зв'язку з введенням військової повинності. Йому також належали портрети композитора М. Лисенка, історика М. Костомарова, письменника І. Нечуй-Левицького (1873). Брав участь у зйомках для «Альбома костюмов России». У 1870-ті р видав «Этнографический альбом Малороссии Иосифа Кордыша, члена Юго-западного отдела Русского географического общества». У 1875 р видав альбом руських типів. У 1876 р І. Кордиш випустив фотоальбом з портретами друзів М. Драгоманова та 20 видами Києва.

Вигляд Києва. Подол.

Кордиш розумів, якими величезними можливостями володіє фотографія як інструмент науки, зокрема етнографії. У його знаменитому «Этнографическом альбоме Малороссии» відображені сцени праці, картини домашнього побуту, численні народні типи. Серед героїв Кордиша зустрічаються і конкретні особистості, наприклад, знаменитий на всю Україну сліпий бандурист Остап Вересай, чиї пісні увійшли до багатьох зборів фольклористів, а концерти з захопленням слухала і столична публіка - в 1875 році він виступав у Петербурзі.

Сліпий 70-річний бандурист Остап Вересай

Розквіт діяльності Кордиша припадає на середину 70-х рр. Нам невідомі його знімки, які можна було б віднести до 60-х років. Спадщина Кордиша далеко не так велика, але все таки значна. Ми маємо достатньо знімків візитного формату видів Києва, серед яких 36 мініатюр роботи Кордиша, трохи менше у Відділі старого Києва. У Відділі Старого Києва є оригінальний знімок: у центрі - великий, приблизно, 20х30 см - добре виконаний вид Золотий брами, з боків, як рамка, наклеєні мініатюри з київськими краєвидами. Напис на звороті знімка «60-е годы», виконана набагато пізніше.

Знімки Кордиша включені і в знаменитий «Альбом костюмов России» - унікальний колективний труд майже ста російських фотографів з різних куточків країни. Історія цього зібрання, що налічує більше п'ятисот знімків, дуже чудова. Відомо, що багато російських царів страждали «мундироманією», витрачаючи державні кошти не на технічне переоснащення армії, а на уніформу. В середині сімдесятих років 19-го століття військове відомство вирішило змінити військову форму в черговий раз, наблизивши її до народного костюму. Для цього потрібні були зображення чоловічого одягу з усіх регіонів країни. Місцевій владі було доручено організувати фотозйомку. Представлені в столицю знімки були різної якості, але вони давали точне уявлення про одяг росіян, українців, білорусів, латишів, естонців, татар і багатьох інших народів, що населяли Російську імперію. З часом альбом потрапив в Петербурзьку публічну бібліотеку.

Хохол. Малоросійські типи

Хохлушка. Малоросійські типи

В.В. Стасов писав: «Настоящий альбом представляет разнообразную и полную картину русских мужских народных костюмов в конце 70-х годов, и в то же время он содержит в себе необыкновенно интересную галерею мужских типов и физиономий тех народностей, которые населяют Европейскую и Азиатскую Россию. Но сверх того настоящий альбом заключает ещё одну достойную внимания сторону: он представляет обширную, хотя и далеко не полную галерею фотографов и фотографических заведений, действовавших в данный момент в разных местах нашего отечества».

Й. Кордиш робив також і стереоскопічні знімки. Відомо близько 35 київських видів Кордиша, імовірно всі зроблені в середині 70-х рр., Серед них є дуже рідкісний знімок Тріумфальних воріт на Шулявці, знімки Університету та 1-ї гімназії, Георгіївської церкви, Володимирської вулиці та ін.

«Альбом Малоросії», в повному обсязі до наших днів не зберігся. Передбачається, що були серії окремих невеликих (10 х 13 см) знімків, наклеєних на бланки «кабінетного формату» з віддрукованим штампом «Альбомъ Малороссiи I. Кордышъ, Кiевъ №…..». Знімки Кордиша кабінетного формату без штампу «Альбом Малоросії» можна зустріти досить часто.

Відомі лише два альбоми Кордиша. Один великого формату, розкішно оформлений (шкіряна обкладинка із золотим тисненням), з 35 знімками розміром 20х25 см, які добре збереглися і знаходяться у Відділі старого Києва. Більшість знімків з автографом червоними чорнилами «Киев Кордышъ». У цьому альбомі гарні знімки: 1) старий вокзал, 2) старий театр, 3) старий Державний Банк, 4) вид на Кожум'яки та Глибочицю, 5) «Нова Будова» з університетом, 6) Бессарабка з гори, 7) Площа Хрещатик та Інститут, 8) вид Хрещатика від Бесарабки, 9) вид на Олександрівську вулицю з дзвіниці Царської площі, 10) вид на Хрещатик від «Мінеральних вод» - на першому плані будівля в стилі ампір і фонтан.

Інший альбом виготовив Кордиш на прохання Старої Української ... в Києві для підношення М. Драгоманову в зв'язку його від'їздом за кордон. В альбомі текст: «Од щирого товариства Киiвъ. 1876 р.». На початку альбому портрети, а в кінці 20 великих знімків Києва, 18х25, ... цей альбом находтся у сина власника М. Драгоманова - С. Драгоманова. Крім цих альбомів є дві серії знімків Кордиша: у приватній збірці (19х25 см) і у Відділі старого Києва 8 знімків (13х20 см). Знімки, як в альбомі Драгомирова, так і обох цих серіях - повторення музейного альбому.

Помер Кордиш під час російсько-турецької війни, імовірно в 1878 р.

Декілька фотогафій Кам'янця авторства Кордиша:

Останні дві фотографії зроблені з одного і того ж ракурсу. Судячи по перспективі маю припущення, що вона зроблена з вікна якогось будинку. Єдина відмінність - це перекладина над колодязем і спини військових, зразка середини-кінця ХІХ століття. Ймовірно, часова різниця між фото місяць-два, адже контури рослинності, рельєфу на обох фото збігаються, тільки трава на передньому плані нижнього фото вже більше витоптана.

Також мені відомі декілька фотографій Кордиша з Кам'янецького фотоательє:

Підпис на фото: "Пан Пшесмицький на Поділлю"

Тут вже йде підпис польською мовою. Багато митців того часу мали підписи на двох мовах, зазвичай російською і польською мовами.
І ще викладу декілька фото Малоросійських типів того ж Кордиша: