Подільські типи у альбомі М. Грейма 1883 року (частина 2)
Друга частина публікації збірки М.Грейма типів Поділля і Бесарабії. Попередню частину видання можна оглянути тут.
Важкий футляр зі шкіри у вигляді книжкового блоку, на кришці - металева пластина із зображенням міста Кам'янця-Подільського, дореволюційні бібліотечні штампи і номери. Всередині 68 картонів, де вмістилися 96 знімків. На звороті кришки напис: Императорскому географическому обществу от фото-типографа Михаила Грейма. 1883 год. Альбом названо Типы Подолии и Бессарабии.. Персонажі цих знімків розділені по групах. Типи селян Подільської губернії. Типи інтелігенції і шляхти польської. Типи євреїв. Типи бессарабських молдаван. Прибульці на Поділлі. Типи настільки різноманітні, що трохи не по собі - як в одній коробці вмістилися в такій мірі несхожі один на одного особи.
Щоб трішки краще зрозуміти життя тогочасного міста, слід навести декілька спогадів.
Про єврейське населення Кам'янця-Подільського свого часу писав історик Сементовський: Скрізь панує бідність і злидні ... Перед тротуаром розташовані робочі столики, на яких працьовиті, але бідні євреї безцеремонно здійснюють ремонт парасольок, лудіння самоварів і каструль, пошиття чобіт, ремонт старого одягу, точіння ножів, а багаті - промінюють великі кредитні квитки на дрібну, потерту і обрізану монету, для чого розміщено 30 столиків і 2 банківські контори.
У 1818 році государ Олександр I був тут з візитом, в честь якого влаштували святкову ілюмінацію, від котрої сталася велика пожежа, згоріла Ратуша, міський годинник і прилеглі до Ратуші будівлі.
До цієї події в 1813-1815 роках сюди приїжджав поет Костянтин Батюшков в якості ад'ютанта генерала А. Н. Бахмет'єва. Страждаючи від неспішного життя провінційного міста, Батюшков скаржився тітці: Ось шість тижнів, що я тут, і жодного слова ні з одною жінкою не говорив. Ви можете судити, яке суспільство в Кам'янці! Крім радників з дружинами і з дітьми, крім посадових осіб і стряпчих, двох або трьох гарнізонних полковників, безмовних офіцерів і цілого натовпу жидів - ні душі!
Ось таким було життя у давньому Кам'янці. І М.Грейм намагався максимально зафіксувати ці деталі у обличчях місцевих жителів. В архіві Михайла Грейма є й інші альбоми: "Кам'янець-Подільський в 1893 році", "Види Кам'янця-Подільського в 1901 році", путівники, листівки, портрети. Сім видань пейзажів міста. У 1903-1905 роках він подарував 62 негатива і 62 знімка пам'ятників і пейзажів Кам'янецькому єпархіальному Давньосховищу. Численні виставкові роботи Грейма удостоєні срібних медалей. Помер він на 83-му році життя і похований на Польсько-фільварецькому кладовищі. Зі зворотного боку однієї з фотографій знайшовся текст польської пісеньки, які виконували бродячі лірники - співаки, акомпануючи собі на лірі. Часто це були сліпці. У вільному перекладі приблизно такий куплет: "Прошу Святого Бернарда, щоб душа, виходячи з тіла, потрапила відразу на небо і після прибуття сіла зі Святим Бернардом випити і закусити".
Поруч з інтелігенцією жили і звичайні міщани
Також в альбомі є розділ з типами Бесарабії
Ну і самий інтригуючий розділ про прибульців :)
Наскільки мені відомо, на фото зображена німеціка сім'я, а саме цікаве те, що віз у них запряжений двома собаками. Виявляється, це була досить розповсюджена річ.
Ще фотографії з типами жителів Поділля доступні за посиланням: http://dmytro-babyuk.livejournal.com/5857.html
Джерело: http://www.kultpro.ru/