Відповідь адвоката А.Гука (представляє інтереси НаУКМА) на заяву міносвіти щодо перехресного вступу
Міністерство обґрунтовує свою позицію нормами законодавства України, що не поширюються на спірні правовідносини.
Так, міністерство зазначає, що відповідно до ч.2 ст.6 Закону України «Про вищу освіту», у вищих навчальних закладах підготовка за напрямами і спеціальностями фахівців всіх освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнів здійснюється за відповідними освітньо-професійними програмами ступенево або неперервно залежно від вимог до рівня оволодіння певною сукупністю умінь та навичок, необхідних для майбутньої професійної діяльності.
Згідно з п.37 Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1998 р. №65, освітньо-професійна програма підготовки магістра забезпечує одночасне здобуття повної вищої освіти за спеціальністю та кваліфікації магістра на базі відповідної освітньо-професійної програми підготовки бакалавра.
Наведені міністерством норми законодавства містять вимоги до освітньо-професійних програм підготовки магістра, які повинні забезпечувати здобуття кваліфікації магістра на базі відповідної програми бакалавра. Тобто мова йде не про наявність у абітурієнта диплома бакалавра з напрямом підготовки, який відповідає спеціальності магістра, на яку вступає такий абітурієнт, а про вимоги, яким повинна відповідати програма підготовки магістра.
У п.36 Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1998 р. №65 встановлено вимоги для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень магістра. Зокрема, згідно з зазначеною нормою, магістр - це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спеціальні уміння та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань у певній галузі народного господарства. У пункті 36 Положення немає вимоги щодо відповідності напрямів кваліфікації бакалавра та магістра. Тобто цей пункт дозволяє бакалаврам чи спеціалістам будь-якого напряму підготовки здобувати кваліфікацію магістра.
Аналогічно у ч.4 ст.8 Закону України «Про вищу освіту» визначено, що магістр - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов'язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності. Наведена стаття закону також не містить вимог щодо «відповідності» напрямів підготовки бакалавр-магістр.
У п.3.4. Розділу ІІІ «Вимоги до рівня освіти вступників» наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України №1244 від 05.11.2012р. «Умови прийому до вищих навчальних закладів України у 2013 році» встановлено, що на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістра приймаються особи, які здобули освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра або спеціаліста. Тобто «Умови прийому до вищих навчальних закладів України у 2013 році», які затверджені міністерством, також не містять вимог щодо відповідності напрямів підготовки бакалавр-магістр.
Таким чином, навпаки, обмеження міністерством права особи що має освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра чи спеціаліста здобувати освітньо-кваліфікаційний рівень магістра без визначення відповідності спеціальності напряму підготовки не має під собою нормативно-правового підґрунтя. Запереченням перехресного вступу на магістратуру міністерство звужує права студентів та ВНЗ порівняно з законодавством.
Щодо підготовки з філолога ядерного фізика, то зазначимо, що студентам потрібно буде скласти вступні іспити на магістратуру і така ситуація є фактично неможливою. Мова йде, насамперед про такі випадки як філологія-журналістика, економічна теорія - фінанси та кредит, філософія-політологія, культурологія-філософія, соціологія-політологія та інші випадки.
Також звертаємо увагу, що можливість вступу на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра абітурієнтів, які здобули кваліфікацію бакалавра з будь-якого напряму підтверджується і міжнародними документами, що підписала Україна.
Зокрема, наступні документи, які є частиною так званого Болонського процесу (у 2005 міністр освіти і науки України Станіслав Ніколаєнко в Бергені підписав Болонську декларацію від імені України) вказують на відсутність перешкод для «перехресного вступу».
Документ «Визначення і відбір ключових компетенцій» (Definition аnd Selection of Key Competencies, 2000) на стор. 12 наголошує на важливості міждисциплінарності (transversal, cross-curricular competencies) у формуванні тих компетенцій, які запитуються сучасним суспільством, зокрема ринком праці.
Бергенське Коммюніке міністрів освіти країн, що приєдналися до Болонського процесу (The European Higher Education Area - Achieving the Goals, 2005) прагне створити нові можливості для «гнучких траєкторій навчання, включаючи процедури визначення попереднього навчання» (частина 4: Аналіз прогресу до 2007).
Лондонське Коммюніке (Towards the European Higher Education Area: responding to challenges in a globalised world) 2007 р. веде мову про необхідність «зменшення структурних бар’єрів», «усунення бар’єрів для доступу» між першим і другим циклами вищої освіти (стор. 2), закликає до «більш систематичного розвитку гнучкості шляху навчання з метою підтримки навчання впродовж життя» (стор. 3). У відповідь на доручення, опубліковані у цьому Коммюніке (стор. 4), спеціальна робоча група з питань Болонського процесу (BFUG) у Брюселі 2009 р. формулює поняття «мобільності між циклами вищої освіти» (mobility by cycle).
Коммюніке міністерської конференції у Лювені 2009 р. (The Bologna Process 2020 - The European Higher Education Area in the new decade) також підкреслює важливість цих ключових міжгалузевих компетенцій у зв’язку з реалізацією концепції освіти впродовж життя та необхідністю пошуку адекватних відповідей на запити ринку праці (стор. 3). Слід додати, що у «Національному звіті України про впровадження вимог Болонського процесу» професійна підготовка за дворівневою структурою - бакалавра і магістра - розглядається у контексті «реалізації ідеї створення системи освіти впродовж усього життя» (п.4.2).
Бухарестське Коммюніке (Making the Most of Our Potential: Consolidating the European Higher Education Area, 2012) знову ставить у центр уваги «мультидисциплінарні та інноваційні навички», які покликані забезпечити сучасні надзвичайно «широкі потреби суспільства і ринку праці» (стор. 2).
Відповідно до п.1 Наказу Міністерства освіти та науки Російської Федерації №62 від 22 березня 2006 року «Про освітні програми вищої професійної освіти спеціалізованої підготовки магістрів», програми магістра можуть освоюватись особами, які здобули вищу освіту, незалежно від напряму підготовки (спеціальності).
Тобто перехресний вступ є звичайним явищем у Європі та в Російській Федерації, законодавство України також не містить перешкод для такого вступу, однак не зважаючи на це все, МОНмолодьспорнту України у 2013 році не дозволяє НаУКМА реалізовувати цей принцип, який існував в Могилянці з часу створення магістратури у 1996 році. Саме тому університет був вимушений звернутись до суду, оскільки шляхом переговорів, які тривали більше місяця, вирішити спірне питання не вдалось.
Так, міністерство зазначає, що відповідно до ч.2 ст.6 Закону України «Про вищу освіту», у вищих навчальних закладах підготовка за напрямами і спеціальностями фахівців всіх освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнів здійснюється за відповідними освітньо-професійними програмами ступенево або неперервно залежно від вимог до рівня оволодіння певною сукупністю умінь та навичок, необхідних для майбутньої професійної діяльності.
Згідно з п.37 Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1998 р. №65, освітньо-професійна програма підготовки магістра забезпечує одночасне здобуття повної вищої освіти за спеціальністю та кваліфікації магістра на базі відповідної освітньо-професійної програми підготовки бакалавра.
Наведені міністерством норми законодавства містять вимоги до освітньо-професійних програм підготовки магістра, які повинні забезпечувати здобуття кваліфікації магістра на базі відповідної програми бакалавра. Тобто мова йде не про наявність у абітурієнта диплома бакалавра з напрямом підготовки, який відповідає спеціальності магістра, на яку вступає такий абітурієнт, а про вимоги, яким повинна відповідати програма підготовки магістра.
У п.36 Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1998 р. №65 встановлено вимоги для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень магістра. Зокрема, згідно з зазначеною нормою, магістр - це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спеціальні уміння та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань у певній галузі народного господарства. У пункті 36 Положення немає вимоги щодо відповідності напрямів кваліфікації бакалавра та магістра. Тобто цей пункт дозволяє бакалаврам чи спеціалістам будь-якого напряму підготовки здобувати кваліфікацію магістра.
Аналогічно у ч.4 ст.8 Закону України «Про вищу освіту» визначено, що магістр - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов'язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності. Наведена стаття закону також не містить вимог щодо «відповідності» напрямів підготовки бакалавр-магістр.
У п.3.4. Розділу ІІІ «Вимоги до рівня освіти вступників» наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України №1244 від 05.11.2012р. «Умови прийому до вищих навчальних закладів України у 2013 році» встановлено, що на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістра приймаються особи, які здобули освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра або спеціаліста. Тобто «Умови прийому до вищих навчальних закладів України у 2013 році», які затверджені міністерством, також не містять вимог щодо відповідності напрямів підготовки бакалавр-магістр.
Таким чином, навпаки, обмеження міністерством права особи що має освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра чи спеціаліста здобувати освітньо-кваліфікаційний рівень магістра без визначення відповідності спеціальності напряму підготовки не має під собою нормативно-правового підґрунтя. Запереченням перехресного вступу на магістратуру міністерство звужує права студентів та ВНЗ порівняно з законодавством.
Щодо підготовки з філолога ядерного фізика, то зазначимо, що студентам потрібно буде скласти вступні іспити на магістратуру і така ситуація є фактично неможливою. Мова йде, насамперед про такі випадки як філологія-журналістика, економічна теорія - фінанси та кредит, філософія-політологія, культурологія-філософія, соціологія-політологія та інші випадки.
Також звертаємо увагу, що можливість вступу на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра абітурієнтів, які здобули кваліфікацію бакалавра з будь-якого напряму підтверджується і міжнародними документами, що підписала Україна.
Зокрема, наступні документи, які є частиною так званого Болонського процесу (у 2005 міністр освіти і науки України Станіслав Ніколаєнко в Бергені підписав Болонську декларацію від імені України) вказують на відсутність перешкод для «перехресного вступу».
Документ «Визначення і відбір ключових компетенцій» (Definition аnd Selection of Key Competencies, 2000) на стор. 12 наголошує на важливості міждисциплінарності (transversal, cross-curricular competencies) у формуванні тих компетенцій, які запитуються сучасним суспільством, зокрема ринком праці.
Бергенське Коммюніке міністрів освіти країн, що приєдналися до Болонського процесу (The European Higher Education Area - Achieving the Goals, 2005) прагне створити нові можливості для «гнучких траєкторій навчання, включаючи процедури визначення попереднього навчання» (частина 4: Аналіз прогресу до 2007).
Лондонське Коммюніке (Towards the European Higher Education Area: responding to challenges in a globalised world) 2007 р. веде мову про необхідність «зменшення структурних бар’єрів», «усунення бар’єрів для доступу» між першим і другим циклами вищої освіти (стор. 2), закликає до «більш систематичного розвитку гнучкості шляху навчання з метою підтримки навчання впродовж життя» (стор. 3). У відповідь на доручення, опубліковані у цьому Коммюніке (стор. 4), спеціальна робоча група з питань Болонського процесу (BFUG) у Брюселі 2009 р. формулює поняття «мобільності між циклами вищої освіти» (mobility by cycle).
Коммюніке міністерської конференції у Лювені 2009 р. (The Bologna Process 2020 - The European Higher Education Area in the new decade) також підкреслює важливість цих ключових міжгалузевих компетенцій у зв’язку з реалізацією концепції освіти впродовж життя та необхідністю пошуку адекватних відповідей на запити ринку праці (стор. 3). Слід додати, що у «Національному звіті України про впровадження вимог Болонського процесу» професійна підготовка за дворівневою структурою - бакалавра і магістра - розглядається у контексті «реалізації ідеї створення системи освіти впродовж усього життя» (п.4.2).
Бухарестське Коммюніке (Making the Most of Our Potential: Consolidating the European Higher Education Area, 2012) знову ставить у центр уваги «мультидисциплінарні та інноваційні навички», які покликані забезпечити сучасні надзвичайно «широкі потреби суспільства і ринку праці» (стор. 2).
Відповідно до п.1 Наказу Міністерства освіти та науки Російської Федерації №62 від 22 березня 2006 року «Про освітні програми вищої професійної освіти спеціалізованої підготовки магістрів», програми магістра можуть освоюватись особами, які здобули вищу освіту, незалежно від напряму підготовки (спеціальності).
Тобто перехресний вступ є звичайним явищем у Європі та в Російській Федерації, законодавство України також не містить перешкод для такого вступу, однак не зважаючи на це все, МОНмолодьспорнту України у 2013 році не дозволяє НаУКМА реалізовувати цей принцип, який існував в Могилянці з часу створення магістратури у 1996 році. Саме тому університет був вимушений звернутись до суду, оскільки шляхом переговорів, які тривали більше місяця, вирішити спірне питання не вдалось.