И так поймут
У вчорашній "Країні" чудове інтерв'ю з Романом Матисом (http://gazeta.ua/articles/opinions-journal/_na-shodi-privchayu-do-ukrajinskoji-oficiantiv-velikimi-chajovimi/469505) - організатором фейсбук-спільноти "И так поймут", яка відстоює права україномовних споживачів. Роман - молодець, велике йому спасибі за цю ініціативу. Громада - великий чоловік! А як показав мій досвід боротьби зі вперто суто російськомовним у Києві "Спортлайфом" - один у полі не воїн. На мої неодноразові звернення до адміністрації і клубу, і всієї мережі (усні, письмові, е-мейлові) з пропозицією ввести у мовну політику ще й українську мову не було ніякої реакції. Думаю, може, написати листа новообраному у нас на Оболоні нардепу Олександру Бригинцю - як гадаєте, може, хоч це подіє?
До речі, як могилянця мене засмутили ці два абзаци з інтерв'ю:
"Набився в друзі до мене чоловічок, і через місяць робить скріншот повідомлення, на якому нібито від нашого імені написав приблизно таке: "Ви ведете сторінку російською. Ми з цим боремося, але якщо ви нам платитимете 300 гривень на місяць, рухати вас не будемо". Дивимося, хто з цим ділом стартонув. Артем Зелений, керівник GreenPR, із чиїми клієнтами - Citroen - ми після звернення говорили на "повишених" тонах. Він запостив це в себе у Twitter'і, й одразу ж видання про інтернетмаркетинг ain.ua пише, що Артем Зелений знайшов таке звернення-шантаж. Назвали вони статтю "Националисты в сетях". Я через watcher.com.ua одразу спростував. Але що їм спростування? Зразу передрукували росіяни.
Артем Зелений - із Коломиї, київський директор. Його обурює, що з'явилися якісь свідомі українці. Це нас найбільше вкурвлює. Негативніших відгуків, ніж від україномовних у житті рекламістів, ми не чули. Добре вже, коли в Росії про мене пишуть "Человек, который заставляет бизнес разговаривать на украинском, тем самым обрекая их на забвение". Їм це ще простітєльно, вони зі своєї дєрєвні не розуміють ситуації. Ну а чуваки, які україномовні в житті!"
Я, звісно, не раз стикався в Могилянці з галичанами-перевертнями, які вже під кінець першого курсу переходили на російську і наче забували українську, але Артем Зелений явно був не з них (принаймні тоді). Якось не віриться, що він став адептом русифікації. Може, Артем якось відреагує?
До речі, як могилянця мене засмутили ці два абзаци з інтерв'ю:
"Набився в друзі до мене чоловічок, і через місяць робить скріншот повідомлення, на якому нібито від нашого імені написав приблизно таке: "Ви ведете сторінку російською. Ми з цим боремося, але якщо ви нам платитимете 300 гривень на місяць, рухати вас не будемо". Дивимося, хто з цим ділом стартонув. Артем Зелений, керівник GreenPR, із чиїми клієнтами - Citroen - ми після звернення говорили на "повишених" тонах. Він запостив це в себе у Twitter'і, й одразу ж видання про інтернетмаркетинг ain.ua пише, що Артем Зелений знайшов таке звернення-шантаж. Назвали вони статтю "Националисты в сетях". Я через watcher.com.ua одразу спростував. Але що їм спростування? Зразу передрукували росіяни.
Артем Зелений - із Коломиї, київський директор. Його обурює, що з'явилися якісь свідомі українці. Це нас найбільше вкурвлює. Негативніших відгуків, ніж від україномовних у житті рекламістів, ми не чули. Добре вже, коли в Росії про мене пишуть "Человек, который заставляет бизнес разговаривать на украинском, тем самым обрекая их на забвение". Їм це ще простітєльно, вони зі своєї дєрєвні не розуміють ситуації. Ну а чуваки, які україномовні в житті!"
Я, звісно, не раз стикався в Могилянці з галичанами-перевертнями, які вже під кінець першого курсу переходили на російську і наче забували українську, але Артем Зелений явно був не з них (принаймні тоді). Якось не віриться, що він став адептом русифікації. Може, Артем якось відреагує?