Дуже хочу назад у гори...
Київ чим далі, тим більше напружує. Місто стало просто непридатним для життя - і я маю на увазі зовсім не затори на дорогах. У місті стала дуже неприємною загальна атмосфера - порівняно навіть з "дикими 90-ми" (я не кажу про радянські часи). І тому дуже хочеться подалі від цієї "маленької Москви" (так назвав нашу столицю один мій білоруський товариш ще кілька років тому), цього "скупчення негативних емоцій" - туди, де і природа, і люди ще не зіпсовані.
Головне, щоби там були гори! Хай навіть зі слідами людської пристуності (це - залишки усть-чорнянської вузькоколійки, яку 1998 року змило у Тересву).
А таких "героїв праці" краще не треба...
Як я вже згадував, Усть-Чорну заснували тирольці. Тепер від німецькомовної громади залишилося небагато - наприклад, оцей надпис:
А також ця крамничка. Судячи з усього, господарі з Кьонігсфельда давно виїхали...
Середньоєвропейський час, однак, залишився! До речі, повертаючись до Києва, я вирішив не міняти час на годиннику на "літній" - так і живу зараз за карпатським "м.ч." :)