Де два українця - там 3 мовчуна і 2 цензора
Відома приказка говорить: "Де два українця - там три гетьмани", але в даному випадку її слід було б осучаснити. У заголовку я запропонував свій варіант.
Ще в листопаді минулого року я вас знайомив з ситуацією, яка склалася навколо так званого "Світового конгресу українських молодіжних організацій" (СКУМО). Якщо лінь переходити по посиланню, коротко нагадаю зміст: влітку в Одесі на зборах "СКУМО" з'ясувалося що організація не зареєстрована, її президент пан Мирослав Гочак три роки нас обманював, а в кінці зборів просто втік із сесійної зали. У зв'язку з цим ми звернулися в провідну організацію діаспори Світовий конгрес українців (СКУ), при якому до 2013 року СКУМО існувала в рамках структурного підрозділу та керівники якого були на кожному з'їзді і зборі СКУМО. Звернень було відразу два (перше, друге) і обидва ми передали 5 жовтня 2015 року директору представництва СКУ в Україні Сергію Касянчуку. Згідно закону України "Про звернення громадян" відповідь повинна була прийти не пізніше 5 листопада 2015 року. Але відповідь не прийшла, на електронні листи і дзвінки не відповідали і включили режим "Динамо".
Що я очікував коли ми передавали письмові звернення і чому я хотів зробити це саме письмово? Я чекав що організація, яка претендує на об'єднання всіх українців світу і принаймні вдає, що активно лобіює вступ України до Євросоюзу, дасть хоча б формальну відповідь, тому що звикла дотримуватися букви закону. І відсутність відповіді мене, насправді, вразила.
Що думали в СКУ - мабуть, що незрозумілі хлопчики і дівчатка погундосять і забудуть. І реальність виправдала їх очікування: тему порушення СКУ закону України, та й взагалі цю тему, вважали за краще не піднімати навіть мої знайомі журналісти, які займаються справами діаспори. І більш того, навіть один з журналістів, який був в Одесі і активно підтримував спроби отримати від СКУ відповідь, теж вважав за краще помовчати на сторінках свого видання. Нібито українцям ця тема нецікава... та й серед інших учасників форуму особливої активності з цього приводу я не бачу - у всіх свої справи.
Але справа в чому - сила дії народжує силу протидії. Цей закон я засвоїв ще зі школи. А мовчання СКУ я сприймаю саме як дію. Тим більше що періодично вони підкидають поліна в багаття. То СКУ підтримає акцію, яку нібито курує СКУМО та "Батьківщина молода", то вийде бюлетень СКУ, в якому вона називає себе "голосом більш ніж 20 мільйонної української діаспори" (при тому що за даними з відкритих джерел українців за кордоном менше майже вдвічі). Ну і те що звернення СКУ підписав вже 21 чоловік з 14 країн (в січні до нього приєдналася представниця Греції) накладає на мене, як на автора тексту, деякі зобов'язання.
Якраз в бюлетені СКУ, в якому детально описується практично кожен крок керівництва організації, але скромно замовчується факт участі секретаря СКУ пана Романіва в зборах СКУМО, є контакт представника СКУ в ЄС пані Ярошевич. Я вирішив що в Європі повинні жити більш комунікабельні люди і направив 26 лютого лист їй. З текстом можете ознайомитися тут.
І сталося диво! Через 5 місяців і 4 дні (9 березня 2016 року) після першого звернення до СКУ, пані Ярошевич відповіла! Здавалося б перемога. Але на ділі вийшла зрада...
Більшу частину листа пані Ярошенко розписувала як СКУ на кожній розі кричить що в Росії є українці і треба про них піклуватися (на ділі, нагадаю, СКУ забуло про нас в найвідповідальніший момент). Розповідає вона мені це, хоча в своєму листі про Росію я написав тільки в тому сенсі, щоб пояснити з якої конкретно країни той хто звертається. По суті ж поставленого питання вона повідомила що в результаті проведеної перевірки з'ясувалося що, нібито, до президента СКУ не надходило жодного письмового звернення, яке б не було розглянуто! Тобто, вочевидь, або наше не береться до уваги, або відповідь десь загубилася. Пані Ярошевич (правда помилково назвав її Ярошенко - винен) я відповів 11 березня. І відповіді, звісно, не отримав.
Але останньою краплею стало не це. Є у нас на просторах "Фейсбуку" така група "Українці Росії /// Украинцы России". Колись давно, хоча я цього не просив, мене зробили там адміністратором. Писав я, в основному, про новини спорту і виступ українських спортсменів в Росії. Активність там не фантастична, але, зокрема, за допомогою мого повідомлення, 9 травня 2015 року в Москві, коли українські велогонщики перемагали в велобагатоденці, вони не залишилися без підтримки діаспори.
Піднімав я там і цю тему, зокрема, просив і місцями навіть вимагав віце-президента СКУ, представника Росії і члена цієї групи Валерія Семененка допомогти в отриманні відповіді від організації віце-президентом якої він є. До честі пана Семененка, один раз він відповів. У мінус пана Семененка, він вважав за краще зробити вигляд що не розуміє простої істини: закони України потрібно дотримуватися і на звернення відповідати. Частина діалогу тут:
Нагадаю, що одна з головних пропозицій, з якою я їхав на збори СКУМО в Одесу, була систематизація та оповіщення українців діаспори про змагання за участю українських спортсменів, які проходять за кордоном. Зробити це можна було в рамках договорів які СКУ та (незрозуміло в якому статусі) СКУМО підписували з міністерством молоді та спорту України. Схема мені здавалася простою: міністерство, яке повинно володіти інформацією, передає дані СКУ або СКУМО, ті передають розклад і місце виступів по країнам в яких ці виступи пройдуть, ну а в країнах уже розбираються з місцевими обласними та міськими діаспорами і інформують їх.
Звісно, нічого подібного здійснено не було. А одного мене не вистачає навіть на Росію - я не можу виконувати функцію міністерства, інформаційного агенства і агрегатора контактів діаспори. Ну і при нагоді, коли про змагання я дізнавався тільки після того як вони почалися, а то і після того як закінчилися, я повідомляв про це в групі і нагадував пану Семененку, що непогано б йому і його організації працювати в цьому напрямку, та й на звернення наше відповісти.
Але віце-президент СКУ більше не відповідав. А в лютому мої повідомлення почав видаляти. Першою "ластівкою" було повідомлення про першість світу з гірськолижного спорту, яке проходило в Сочі і про яке я дізнався, випадково включивши вранці спортивний канал.
Але остаточно вдарив по шановному пану, вочевидь, поліатлон. Минулого тижня в сусідній зі мною Рязанської області пройшли чемпіонат і першість світу з цього виду спорту, в якому українець Микола Фоменко завоював "бронзу", а в ветеранському заліку українці поступилися лише росіянам. Знав би я про ці змагання заздалегідь - постарався б з'їздити. Але я дізнався через декілька днів після того як першість закінчилася.
Про те що, коли українці Росії дізнаються про змагання за участю українських спорстменов після того як ці змагання пройшли - це погано я і написав в своєму пості. І через кілька годин з'ясував що пост видалений, так само як і я виключений з адміністраторів групи. Там їх тепер 4. Щиросердого визнання немає, але я думаю що видалив мене пан Семененко.
Мені здається, зі свого боку я давав СКУ багато часу і простору для маневру. У тексті петиції, який написав я, немає вимог - тільки питання. Можна було відхреститися від Гочаку та СКУМО, можна було сказати що в курсі ситуації і готові створити групу по її виправленню, можна було чесно написати що їх все влаштовує. Але на ділі тактика, вочевидь, перетворити мене в міського божевільного, якого слухати нікому не цікаво і який все-одно нічого не досягне.
При цьому президент СКУ Чолій та секретар Романів зараз в Україні зустрічаються з Порошенком і Яценюком, разом з паном Касянчуком, якому я і передавав свою петицію.
(На фотографії панове Романів і Чолій другий і третій зліва, а пан Касянчук - перший праворуч)
А ось пан Семененко, який, вочевидь, і видалив мене з адміністраторів, за чутками (тут за що купив - за те й продаю - перевіреної інформації у мене немає) сидить в Україні і ховається від російської влади, яка їм зацікавилися після того як взялася за московську бібліотеку української літератури. І керівництво СКУ, то що зустрічається з Порошенком, до нього не звертається, на зустрічі його не запрошує і не підтримує.
З одного боку пана Семененка мені шкода, з іншого - раз він мовчить, повноваження віце-президента СКУ з себе не складає, та ще й затикає рот тим хто нагадує про те що СКУ непогано було б працювати, напевно, свій шлях він обрав сам.
Це мені нагадало ситуацію з дружиною відомого російського опозиціонера Сєргєя Удальцова Анастасією. Її чоловіка посадили за, як здається, досить надуманим звинуваченням, тут почався "Кримнаш". Удальцова і Удальцов активно його підтримали. При цьому виявилося, що пані Удальцова вважає за краще жити не в Росії, а в Україні ... Ось також і пан Семененко. Ніби як за Європу і проти дивного переслідування власної персони, а з іншого: ніякого плюралізму думок - геть з адміністраторів, засунь свою думку собі в попу (так, забув додати чому в групі важливо бути адміністратором - тільки вони мають право публікувати пости без попередньої модерації . Вгадайте, чи пропустить тепер моє нагадування про СКУ пан Семененко? Поки не пропустив).
Ну і який висновок: вчора, 21 березня, я направив звернення до прокуратури міста Києва за фактом порушення СКУ закону України "Про звернення громадян". У тому числі чесно розповів і про "відповіді" пані Ярошевич, привівши як текст своїх листів, так і її лист. Подивимося, чи дадуть відповідь прокурори...
Судячи з піару СКУ, вони активно допомагають гуманітарною допомогою Донецької і Луганської областям, військовим. Але все ж після всього цього у мене питання: а чи правда це? Або піар на порожньому місці? Може і СКУ насправді не існує?..
Кілька трагікомічна ситуація стає через те що СКУ влітку 2015 го збиралися внести в "патріотичний стоп-лист" організацій в Росії. І, якщо це зробили (а перевіреної інформації я не знайшов), за співпрацю з СКУ в Росії може загрожувати штраф і навіть кримінальне переслідування. Але, як ви зрозуміли з цього поста, ні СКУ зі мною, ні я з СКУ не співпрацюємо...
P.S. Ну і якщо комусь цікаво чим я займаюся в Росії: нещодавно виступив в міському реаліті-шоу і присвятив свій номер Надії Савченко
Ще в листопаді минулого року я вас знайомив з ситуацією, яка склалася навколо так званого "Світового конгресу українських молодіжних організацій" (СКУМО). Якщо лінь переходити по посиланню, коротко нагадаю зміст: влітку в Одесі на зборах "СКУМО" з'ясувалося що організація не зареєстрована, її президент пан Мирослав Гочак три роки нас обманював, а в кінці зборів просто втік із сесійної зали. У зв'язку з цим ми звернулися в провідну організацію діаспори Світовий конгрес українців (СКУ), при якому до 2013 року СКУМО існувала в рамках структурного підрозділу та керівники якого були на кожному з'їзді і зборі СКУМО. Звернень було відразу два (перше, друге) і обидва ми передали 5 жовтня 2015 року директору представництва СКУ в Україні Сергію Касянчуку. Згідно закону України "Про звернення громадян" відповідь повинна була прийти не пізніше 5 листопада 2015 року. Але відповідь не прийшла, на електронні листи і дзвінки не відповідали і включили режим "Динамо".
Що я очікував коли ми передавали письмові звернення і чому я хотів зробити це саме письмово? Я чекав що організація, яка претендує на об'єднання всіх українців світу і принаймні вдає, що активно лобіює вступ України до Євросоюзу, дасть хоча б формальну відповідь, тому що звикла дотримуватися букви закону. І відсутність відповіді мене, насправді, вразила.
Що думали в СКУ - мабуть, що незрозумілі хлопчики і дівчатка погундосять і забудуть. І реальність виправдала їх очікування: тему порушення СКУ закону України, та й взагалі цю тему, вважали за краще не піднімати навіть мої знайомі журналісти, які займаються справами діаспори. І більш того, навіть один з журналістів, який був в Одесі і активно підтримував спроби отримати від СКУ відповідь, теж вважав за краще помовчати на сторінках свого видання. Нібито українцям ця тема нецікава... та й серед інших учасників форуму особливої активності з цього приводу я не бачу - у всіх свої справи.
Але справа в чому - сила дії народжує силу протидії. Цей закон я засвоїв ще зі школи. А мовчання СКУ я сприймаю саме як дію. Тим більше що періодично вони підкидають поліна в багаття. То СКУ підтримає акцію, яку нібито курує СКУМО та "Батьківщина молода", то вийде бюлетень СКУ, в якому вона називає себе "голосом більш ніж 20 мільйонної української діаспори" (при тому що за даними з відкритих джерел українців за кордоном менше майже вдвічі). Ну і те що звернення СКУ підписав вже 21 чоловік з 14 країн (в січні до нього приєдналася представниця Греції) накладає на мене, як на автора тексту, деякі зобов'язання.
Якраз в бюлетені СКУ, в якому детально описується практично кожен крок керівництва організації, але скромно замовчується факт участі секретаря СКУ пана Романіва в зборах СКУМО, є контакт представника СКУ в ЄС пані Ярошевич. Я вирішив що в Європі повинні жити більш комунікабельні люди і направив 26 лютого лист їй. З текстом можете ознайомитися тут.
І сталося диво! Через 5 місяців і 4 дні (9 березня 2016 року) після першого звернення до СКУ, пані Ярошевич відповіла! Здавалося б перемога. Але на ділі вийшла зрада...
Більшу частину листа пані Ярошенко розписувала як СКУ на кожній розі кричить що в Росії є українці і треба про них піклуватися (на ділі, нагадаю, СКУ забуло про нас в найвідповідальніший момент). Розповідає вона мені це, хоча в своєму листі про Росію я написав тільки в тому сенсі, щоб пояснити з якої конкретно країни той хто звертається. По суті ж поставленого питання вона повідомила що в результаті проведеної перевірки з'ясувалося що, нібито, до президента СКУ не надходило жодного письмового звернення, яке б не було розглянуто! Тобто, вочевидь, або наше не береться до уваги, або відповідь десь загубилася. Пані Ярошевич (правда помилково назвав її Ярошенко - винен) я відповів 11 березня. І відповіді, звісно, не отримав.
Але останньою краплею стало не це. Є у нас на просторах "Фейсбуку" така група "Українці Росії /// Украинцы России". Колись давно, хоча я цього не просив, мене зробили там адміністратором. Писав я, в основному, про новини спорту і виступ українських спортсменів в Росії. Активність там не фантастична, але, зокрема, за допомогою мого повідомлення, 9 травня 2015 року в Москві, коли українські велогонщики перемагали в велобагатоденці, вони не залишилися без підтримки діаспори.
Піднімав я там і цю тему, зокрема, просив і місцями навіть вимагав віце-президента СКУ, представника Росії і члена цієї групи Валерія Семененка допомогти в отриманні відповіді від організації віце-президентом якої він є. До честі пана Семененка, один раз він відповів. У мінус пана Семененка, він вважав за краще зробити вигляд що не розуміє простої істини: закони України потрібно дотримуватися і на звернення відповідати. Частина діалогу тут:
Нагадаю, що одна з головних пропозицій, з якою я їхав на збори СКУМО в Одесу, була систематизація та оповіщення українців діаспори про змагання за участю українських спортсменів, які проходять за кордоном. Зробити це можна було в рамках договорів які СКУ та (незрозуміло в якому статусі) СКУМО підписували з міністерством молоді та спорту України. Схема мені здавалася простою: міністерство, яке повинно володіти інформацією, передає дані СКУ або СКУМО, ті передають розклад і місце виступів по країнам в яких ці виступи пройдуть, ну а в країнах уже розбираються з місцевими обласними та міськими діаспорами і інформують їх.
Звісно, нічого подібного здійснено не було. А одного мене не вистачає навіть на Росію - я не можу виконувати функцію міністерства, інформаційного агенства і агрегатора контактів діаспори. Ну і при нагоді, коли про змагання я дізнавався тільки після того як вони почалися, а то і після того як закінчилися, я повідомляв про це в групі і нагадував пану Семененку, що непогано б йому і його організації працювати в цьому напрямку, та й на звернення наше відповісти.
Але віце-президент СКУ більше не відповідав. А в лютому мої повідомлення почав видаляти. Першою "ластівкою" було повідомлення про першість світу з гірськолижного спорту, яке проходило в Сочі і про яке я дізнався, випадково включивши вранці спортивний канал.
Але остаточно вдарив по шановному пану, вочевидь, поліатлон. Минулого тижня в сусідній зі мною Рязанської області пройшли чемпіонат і першість світу з цього виду спорту, в якому українець Микола Фоменко завоював "бронзу", а в ветеранському заліку українці поступилися лише росіянам. Знав би я про ці змагання заздалегідь - постарався б з'їздити. Але я дізнався через декілька днів після того як першість закінчилася.
Про те що, коли українці Росії дізнаються про змагання за участю українських спорстменов після того як ці змагання пройшли - це погано я і написав в своєму пості. І через кілька годин з'ясував що пост видалений, так само як і я виключений з адміністраторів групи. Там їх тепер 4. Щиросердого визнання немає, але я думаю що видалив мене пан Семененко.
Мені здається, зі свого боку я давав СКУ багато часу і простору для маневру. У тексті петиції, який написав я, немає вимог - тільки питання. Можна було відхреститися від Гочаку та СКУМО, можна було сказати що в курсі ситуації і готові створити групу по її виправленню, можна було чесно написати що їх все влаштовує. Але на ділі тактика, вочевидь, перетворити мене в міського божевільного, якого слухати нікому не цікаво і який все-одно нічого не досягне.
При цьому президент СКУ Чолій та секретар Романів зараз в Україні зустрічаються з Порошенком і Яценюком, разом з паном Касянчуком, якому я і передавав свою петицію.
(На фотографії панове Романів і Чолій другий і третій зліва, а пан Касянчук - перший праворуч)
А ось пан Семененко, який, вочевидь, і видалив мене з адміністраторів, за чутками (тут за що купив - за те й продаю - перевіреної інформації у мене немає) сидить в Україні і ховається від російської влади, яка їм зацікавилися після того як взялася за московську бібліотеку української літератури. І керівництво СКУ, то що зустрічається з Порошенком, до нього не звертається, на зустрічі його не запрошує і не підтримує.
З одного боку пана Семененка мені шкода, з іншого - раз він мовчить, повноваження віце-президента СКУ з себе не складає, та ще й затикає рот тим хто нагадує про те що СКУ непогано було б працювати, напевно, свій шлях він обрав сам.
Це мені нагадало ситуацію з дружиною відомого російського опозиціонера Сєргєя Удальцова Анастасією. Її чоловіка посадили за, як здається, досить надуманим звинуваченням, тут почався "Кримнаш". Удальцова і Удальцов активно його підтримали. При цьому виявилося, що пані Удальцова вважає за краще жити не в Росії, а в Україні ... Ось також і пан Семененко. Ніби як за Європу і проти дивного переслідування власної персони, а з іншого: ніякого плюралізму думок - геть з адміністраторів, засунь свою думку собі в попу (так, забув додати чому в групі важливо бути адміністратором - тільки вони мають право публікувати пости без попередньої модерації . Вгадайте, чи пропустить тепер моє нагадування про СКУ пан Семененко? Поки не пропустив).
Ну і який висновок: вчора, 21 березня, я направив звернення до прокуратури міста Києва за фактом порушення СКУ закону України "Про звернення громадян". У тому числі чесно розповів і про "відповіді" пані Ярошевич, привівши як текст своїх листів, так і її лист. Подивимося, чи дадуть відповідь прокурори...
Судячи з піару СКУ, вони активно допомагають гуманітарною допомогою Донецької і Луганської областям, військовим. Але все ж після всього цього у мене питання: а чи правда це? Або піар на порожньому місці? Може і СКУ насправді не існує?..
Кілька трагікомічна ситуація стає через те що СКУ влітку 2015 го збиралися внести в "патріотичний стоп-лист" організацій в Росії. І, якщо це зробили (а перевіреної інформації я не знайшов), за співпрацю з СКУ в Росії може загрожувати штраф і навіть кримінальне переслідування. Але, як ви зрозуміли з цього поста, ні СКУ зі мною, ні я з СКУ не співпрацюємо...
P.S. Ну і якщо комусь цікаво чим я займаюся в Росії: нещодавно виступив в міському реаліті-шоу і присвятив свій номер Надії Савченко