May 14, 2012 07:04
Нарешті за два роки таки вибралася у Закарпаття. Подивилася на усіх своїх родичів, себе показала. Вкотре усвідомила, як же я люблю тих малих бешкетників - своїх племінників. З малою гарно побалакали, домовилися листуватися. Я укотре здивувалася тому, які все-таки діти розумні, просто треба до них прислухатися, а не одразу "виховувати". Сподіваюся влітку іще кілька разів до них приїхати. І якщо погода не підведе, так як цього разу, то полазити горами та викопати кущик чебрецю (моя давня мрія)).
Кілька днів тому отримала листа із Трускавця. Наталя пише, що була зайнята пошуками роботи, тому так довго не відписувала. Пише, що роботи у Трускавці не густо. Зрештою, як і всюди. Відписала їй та ще одній університетській знайомій. Помаленьку по ниточках притягую назад до себе людей. Набридла ця ізоляція.
Чекаю хороших новин, але про це потім.
snail mail,
сімейне