gone with the wind
спомнилось в связі з нинішніми погодними условіями
я всігда (точніше дето років з 6) був мякокажучи худощавим, но у нас на курсі було 2 поцанчіка з наіболєє чотко проявляющімся сквозь шкіру скєлєтом
один з ниї був із трускавця і звали його андрій (клічка "вухастий")
якось ми провірили його вєс - 54 кеге в пуховику, зимових черевиках і з пакетом з книжками (це при рості дето метр 75)
ми постоянно прикалувались, шо у вітряну погоду йому нада носить шото тяжоле в кишенях, шоб увєрєнно дойти з опщаги в інстітут
це було не так просто, бо в тоді дєньги щитали на міліони і монєт не було до 96 (якшо я не ошибаюсь)
а другого поцанчіка звали вова. звідки він був я не помню, а клічку йому дати не вспіли, бо він вилетів після першого курса
не ісключєно шо його здуло вітром