головин
осінь - пора сватання, заручин і весілля. але чи часто справа доходила до весілля? гарні й вибагливі українські дівчата щорічно готували для сватів та їхніх протеже неабиякі запаси гарбузів. адже гарбуз - це символ відмови. тоді засмучені, але перезбуджені українські юнаки жадібно поїдали гарбузи, щойно повернувшись додому
....
а що ж було робити тим, хто не зносив смаку гарбуза? вони робили те, що описав потім відомий австрійський психіатр зиґмунд фройд. вони сублімували. найзручнішим об’єктом для сублімації був гарбуз. у ньому можна було вирізати різні отвори, які нагадували очі, рот, ніс і, навіть, вуха
але зовсім нестерпним було становище тих, хто, вийшовши з хати, раз-у-раз натрапляв на образ своєї коханої. такі, щоб забути про свою мрію, йшли світ за очі. саме вони навчили ірландців робити отвори в гарбузах, щоб ті нагадували людські голови. звідси й назва - „головин”
американці, які запозичили цей звичай, трохи спотворили цю назву, і вийшло - „геловін” (hallowe’en). тепер, кожного року, в останній день жовтня, американські діти встромляють всередину такої голови запалену свічку та ходять з цим по кладовищах, лякаючи дорослих
звідси
а якшо без жартів, то пам'ятаю як в далекому дитинстві ми зі свічками у вирізаних дідом гарбузах бігали лякали дівок
чи це було в якийсь особливий день, я вже не помню (може хто підкаже)
але то точно не був ніякий геловін, бо в селі ми були тіки влітку