здєсь - помню, здєсь - нє помню ©
а кто нє пйот?! назові!!! нєт, я жду!!! © покровскіє ворота
нєт, что ви, когда я п'ян, я буйний © служебний роман
простітє... часовню... тоже я разваліл? © кавказская плєнніца
іноді з памяті виринають відривки з прошлого
самі багаті на собитія історії були канєшно в общазі № 4 львівського політєха на вулиці сахарова (бивша суворова)
більшість з них безповоротно загинули в алкогольному угарі (каюсь, злоупотрєбляв), але коєшо осталось в глубінах сознанія
отак і сьогодні, натрапивши на оцю картінку, я вспомнив один дебош...
начинаю сповідатись, бо мені за це до сіх пор дуже стидно - як дочитаєте, можете казати, шо я алкаш і фулюган
в студентській юності, особєнно в гуртожитку, врємєнамі енергія так тебе розпирає, шо треба срочно шось зробити
наприклад, на перший день студента ми чомусь побили в хаті всьо стікляне і фарфорове
в основному це була посуда, яку нам привезла мама нашого друга льончика - там був певно весь сервіз на 12 пєрсон (напевно на случай якшо до нас завітає взвод охочих до сексу одногрупниць)
а якось на третьому курсі я купив альбом pantera - the great southern trendkill і ця музика в поєднанні з алкогольом трохи перекосила пацанам мозгі, потім ми два тижні виколупували закарпатські виноградини з самих потайних місць нашої кімнати
а от той случай, про який я хотів вам розказать від самого початку, відбувся внаслідок розпиття широкого асортімєнту спиртних напитків в поєднанні із курінням рослини сімейства конопляних
шмаль була напевно слабенька, бо нас рознервував класичний асортімєнт плакатів в сусідній трійці (в нас була блочна система 3+2, я жив у двійці) - там були цицькаті сабріна, саманта фокс, сісі кетч і ше висіла деревяна морда якогось язичеського божка, яку привіз вася з закарпаття
ми перебрали всі варіанти оружия і зупинились на "огнєнному драконі" (хто не знає - це дезодорант в балончику в поєднанні з зажигалкою)
унічтоживши всіх свідєтєлів і трохи обоїв під ними, ми перейшли до божка, але він оказався крєпчє, ніж ми думали - тільки чуть-чуть почорнів, але упорно не хотів загорятись
тому ми сіли і задумались чим занятись дальше
тут в голові на мінуту верх взяла конопля і ми почали цікаву дискусію на різні теми, від погоди до падіння індексу nasdaq на нью-йоркській біржі
потім нас заінтересувало колічєство пуху і пір'їв у подушці... висловивши свої гіпотези, які єстєствєнно не мали ніякого підтвердження, ми перейшли до практичної перевірки - взяли ножик і розрізали подушку...
...
проснувшись зранку, я довго вспоминав, шо було напередодні, і в глубині душі надіявся, шо мені це всьо приснилось
але обернувшись мордою від стіни в сторону коридора, перше шо я побачив - пух у формі моїх слідів
зайшовши на дрожащіх ногах в тройку я поняв, шо пір'я у подушках було дохуїща, я даже не міг повірити, шо воно всьо раньше там поміщалось
я чесно намірився почати уборку і почав збирати пір'я в пакєти, але його колічєство не зменшувалось
в отчаянії я рішив обратіцца за совєтом до своїх подружок з комнати 205, які бистро помогли мені восстановіть кіслотно-щєлочной баланс поправити здоров'я, а самі вооружившись мьотлами, совками, відрами і всім, шо нада для уборки, пішли прибирати мій бардак
должен признатись, шо я б в жизні не додумався до такого простого рішення (по крайній мірі, в тому стані) - просто покропивши його водою, вони в 15 мінут зібрали всьо пір'я
трохи відійшовши фізично і основне морально, я зразу ж побіг в магазін, шоб віддячити дєвушкам за допомогу...
водка - зло... і зі злом треба боротись, але нам чогось казалось тоді, шо треба унічтожити весь алкоголь на планеті земля...