царєвна-лягушка
раз жив на світі цар один
і мав троїх синочків він
один розумний, другий так,
а третій був Іван-дурак
роки собі поволі йшли
аж поки діти підросли
а навпаки посивів цар
і шоби не нести тягар
державних всяких скучних справ
синів до себе він позвав
і до їх вєдома тотчас
довів родітєльський приказ
"роки мої вже сочтєни
поетому, мої сини,
пора найти вам добрих жон
бо я одобрить їх должон
ну і канєшно буду рад
якшо побачу ше внучат
здаєцця пОняли ви суть
то ж завтра вирушаєм в путь
побудка строго файв о'клок
і не проспіть, бо буду строг:
як хтось не встане поутру -
наслєцтво зразу одберу
з собой імєть хороший лук
і стрєл до нього пару штук
тепер у ліжко всі бігом
а то піджену батогом!"
і ніби здули їх вітри
царєвичі іщезли три
два старші зразу же в постєль
а младший був ше той кобєль
тихенько вибрався з дворца
і зразу к дєвкам гоп-ца-ца
його хоч звикли дурнем звать
він не дурак був погулять
* * *
ше на часах без десяти
но всі уже готові йти
є цар з синами обома
лише молодшого нема
зі злості цар вже як буряк
шо ж зробиш єслі син - дурак
но не пройшло й п'яти мінут
уже й Івашка тут як тут
з кармана вигляда гандон -
бухав з блядями самогон
червоні очі, перегар...
хитає головою цар
но гнів уже чучуть притих
і цар команду дав для всіх
"впєрьод, синки, матьвашуйоб"
і сам пустив коня в галоп
скакали день чи два вони
дорогами своєй страни
вже дом далеко позаді
і цар сказав синам тоді:
"от чісто полюшко отут
лиш птічкі вєсєло поют
навколо ні одной души
хоть пєсні пой, а хоть пляши...
ну вопшем сообщаю план:
(ти слухаєш мене, Іван?!)
стрілу пускайте у політ
на північ, південь чи на схід
ну і куда впаде вона
то звідти буде вам жона
на запад тіки не стрілять -
проблєм з європой нам нє надь!"
тут луки витянули всі
та як ведецця на Русі
перехрестились, потім 'чвах' -
і стріли вже у небесах
* * *
ось старший рушив у поход
(до речі звався він Фєдот)
був мастєр спорта по стрільбі
но цим нашкодив лиш собі
стрілу пустив хуй зна куда
найти вдалось не без труда
ше добре шо не заблукав
бо в дєцтві у «зарніцу» грав
скакав Фєдот чотири дня
чуть не загнав свого коня
і тут гора упала з плеч
побачив він якийсь котедж
крутий, багатий, ого-го!
а у дверЯх - стріла його
ступив царєвіч на порог
і смєло натисну́в звонок
відкрила женщина йому
він об'яснив їй шо к чєму
потом зайшов у коридор
і там продовжив разговор
це бУла жінка ділова
на вигляд років триццять два
одіта в брючний у костюм
в очках незаурядний ум
фігура, тєло - всьо путьом
цицьки порядочні при том
а ше легесенький загар...
довольний буде папа-цар
співає в парєнька душа
"ше й в ліжку певно хорош́а"
а баба думала також
"нєбось в постєлі он хорош"
і поки він мєчтав собі
та вже кричить "давай, єбі!
ну шо стоїш как нєродной?
согласна бить твоєй женой!"
а далі всьо як у людей
без всяких збочених ідей
на цьому ми оставим їх
і глянем шо ж у остальних
* * *
середній звався Алєксєй
любімєц був сємєйкі всєй
хоч звьозд із неба не хватав
но увлєчєнья разні мав
мєчтав колись писать книжки
питався сочінять стішки
співав, мазюкав полотно
хотів знімацця у кіно...
сказав би шото ше, но нєт
потрібно продолжать сюжет
а то чогось отвльокся я...
ось далі розповідь моя
Ольоша вскочив у сідло
і тут за ним лиш загулО...
скакав він тоже пару днів
не спав вопше, не пив, не їв
нарешті вілла перед ним
із комина хуярить дим
а біля самого угла
торчить Ольошина стріла
постукав зразу в двері він
відкрив йому якись блондин
румяні щочки, губкі - бант
подумав Льоша: "музикант!
або пєвєц, або актьор!
про це ж мічтав я досіхпор
це ж збудуцця усі мєчти
як замуж за таке піти
ну чи женицця" - вже пацан
від мислєй апсолютно п'ян
вже ні для кого не дива
коли в сім'ї мущини два
хазяїн Льошу пригласіл
люб'язно посадив за стіл
і доливав вина в бокал
аж той уставший задрємал...
с утра болить пряма кишка
хазяїн рже ісподтішка
(як оказалось - режисер):
"ну всьо, супругі ми тепер"
царєвіч впрочєм даже рад
тепер в тєатр зачислять в штат
а там глядіш туда-сюда
і родицця нова звєзда
* * *
ну і нарешті наш Іван
башка гудить як той казан
а похмелицця ніде взять
ше й треба йти стрілу шукать...
герой наш ненавИдів спорт
не грав в футбол, не йшов на корт
і даже не ходив в басєйн
а кожен день глушив портвєйн
водяру, пиво, ром, бурбон
коньяк, шампанське, самогон
текілу, джин, лікьор, саке
і всяке інше отаке
та даже чистий етанол...
(потом Іван ригав на пол)
карочє він не був атлєт
стрІльнув близенько, в очерет
ну вопшем йде він по воді
і бачить - прямо впереді
такий маленький островок
зробив Іван поближче крок
сидить лягушка на траві
з короною на голові
в зубах його стрілу трима
сама гидка, ну слів нема
і каже: "Ваня, нє боісь
шо тут пупиришкі і слізь
лишень засунь мені між ніг -
принцесой стану в тот же міг!"
два раза Ваню не проси
по-бистрому стягнув труси
ну шо ж, канєшно, нє вопрос
і ну работать як насос
вже жаба просить: "хватіт, Вань,
ну правда, больно, перестань!"
та Вані похуй жабкін плач
вже накачав її як м'яч
і тут як йобне з двох яіц
спугнув усіх болотних птіц
а де ж лягушка? шо за жах?
ошмьотки лиш на камишах....
* * *
а далі кратко говоря
усі прибУли до царя
той став наслєцтво розділять
Фєдот - процентів піісять
Ольоші менший дав уділ,
а Вані - кілька міст та сіл
і лиш усьо рішити встиг
то й наступив йому гаплик
* * *
розумно править наш Федот
в довольствії живе народ
ростуть надої у коров
і в масліце процент жиров
желєзо, золото, алмаз
і уголь там, і нєфть, і газ
буяє жито і овес
кругом тєхнічєскій прогрес
машини, танки, кораблі
є все шо хоч у тій землі...
так Фєдя з мудрою жоной
рулять велікою страной
* * *
проїдеш на границі міст -
і на артістові артіст
(бува шо в смислі у прямом)
там де Ольошка є царьом
живе там творчєскій лиш люд
такий локальний голівуд
і толерантні там вони
гєй-браки в них разрєшени
но це не странно, скАжу вам
вєдь Льошка цар по чотним дням
в нєчотні царствує партньор -
такий сімейний договор
* * *
а шо ж Іванушка-дурак?
та тоже непогано так
немає там молочних рєк
зато є шлюхи і блекджек
є кокаїнова гора
йде альпініст туда с утра,
ботанік прямо з головой
покрит пахучою травой
ідуть о вранішній порі
до лісу юні грибарі
росте в полях червоний мак
а на плантації - табак
но грусть овладєва царем
не радує його гарем
ні алкоголь, ні наркота
в душі полнєйша пустота
печаль упала на чоло
ні з ким так добре не було
як з тим маленьким жабеням...
КІНЕЦЬ.
а то розплачусь сам...