Жж
у школі я вчився на отлічно, но бували і проколи
1
єдину в житті одиницю я получив від рідної мами, яка заміняла мою постійну вчительку марію григорівну
мама визвала мене до дошки, і коли я шото там почав викаблучувацця, вліпила одиницю і вигнала нахуй з класу
продовження було вдома - мені популярно пояснили, шо мама - вдома, а в школі - ярослава дмитрівна
кстаті то, шо моя мама робе вчителькою, в нашому класі (та й вопше) знали щитані особи (в основном ті, в кого батьки теж працювали вчителями)
вона навіть користувалась своєю дівочою фамілією аж поки ми з братом не закінчили школу
2
саму запоминающуюся двойку я получив з географії
науку цю я любив, але напередодні в нашої хеві-метал-групи була репетиція і я не вивчив про залєжі полєзних іскопаємих не помню вже в якій країні
вчителька люба іванівна канешно же поставила мені двойку
листок з щоденника я тут же вирвав і це було зря - про двойку мама взнала у вчительській ще під час перерви, такшо вдома мені промили мозги і за двойку, і за попитку її скрити
3
но найкраще я пам'ятаю як не странно першу свою трійку, получену ше в першому класі
у всьом винувата була буква Ж, отака:
шото я там нахімічив з тими косими рисочками, не в тому місці з'єднював з дужками чишо, ну і получив трояк
цим разом дома мене канєшно ніхто не сварив