Apr 12, 2009 16:58
Де мені шукати того, хто кохав мене й кого
кохала я? Чи мушу стукати в кожні двері, щоб
знайти його, переноситися з міста до міста?
Чи, може, стрибати з кожного моста?
ІЗДРИК
Отже, все почалося з простого пошуку тебе.
У маршрутках, що їхали повз.
У людях, що йшли поруч.
У музиці, що в моїх навушниках.
Кохала тебе по-справжньому. По-своєму. Адже творчість - це прояв кохання.
До будь-чого або ж будь-кого: своєї країни, природи, друзів, незнайомих. І до тебе - нарешті (чи на решті?).
Люблю любити тебе і шукати. В автівках незнаних тобою людей, в очах безглуздих перехожих, на сторінках позаминулої комуністичної преси, у співах синиць та галантусах.
Та не забагато для тебе одного, любий?
Взяти хоча б ті ж галантуси.
Наше кохання - це взаємне присвячення прози.
Знаєш, я вчора написала есе! Це означає: я думаю про тебе.
11.04.2009
творчество,
в себе,
іздрик