П'ята, не остання!:)
Оу, майн... невже я майже пережив ще одну сесію. 5-ту по рахунку в моєму житті. Ще дві такі і екватор. А здавалось зовсім недавно водив хороводи за руки зі своїми браттями і сестрами "по нещастю" на посвяті в спудеї. Чомусь таке відчуття, що справжня весна тільки недавно почалась. Сьогодні приїхав в своє рідне місто, а воно зустріло мене теплими сонячними обіймами. Я знаю, воно зраділо моєму приїзду. Чого лише варті розквітлі абрикоси та молоде зелене лився каштанів на Чорновола. Обожнюю цю пору. Признаюсь, зима, що минула, була найтеплішою зимою за всі мої 18. А весна, що прийшла, обіцяє бути найвідірванішою.
Дуже хочу прочитати за канікули кілька книжок, які вже встиг назбирати за сесію, але все не мав часу. В планах "Біплан" Р.Баха, "Політ над гніздом зозулі" К.Кінзі та збірка "100 тисяч слів про любов, включаючи вигуки".
Також в планах добряче відпочити. І може для когось останні кілька днів не мали нічого спільного з сесією, але для мене вони були майже пекельними.
Дуже хочу в Тернопіль. І в паланх є туди з"їздити. Неймовірно чекаю цієї поїздки вже місяць чи півтора :) Дивно, що з Рівного, улюбленим студентським транспортом - потягом, туДи аж ніяк не дістатися. Але хіба це проблема :) Як казав мій викладач з інформатики, в якого я маю в середу здавати останній іспит, - "студентські роки вам дані дня того, аби максимально відірватися, наподоруватись і побачити в житті якомога більше". Чомусь мимоволі згадується реклама популярного засобу проти застуди:
- Я Вас розумію!
- Ні, не розумієте.
- Чууудово розумію!!!:)