ПРО "СМІШНЕ НАСИЛЛЯ"
Колись подобалось латиноамериканське кіно 60-70х рр.
"Безсовісні". реж. Рута Гуерра або "Кріт" і "Священна гора"
реж. Алєхандро Ходоровскі (доречі коли він був маленьким його батьки виїхали із України до Чілі. а потім переїхали до Мексики).
Роботи Педро Альмадовара: "Високі підбори", "Зв*яжи мене", "Історія пороку.." Потім з*явилось "Місто Бога". реж. Фернанду Мойреліша...
Ось Іглесіас вистрілив зі своєю "Сумною баладою..."
Що пов*язує - це кіно? Передусім - це жорстокість з якою люди обходять один з одним. Але це не та безпросвітна, надломлююча і безвихідна жорстокість сербського кіно яка атмосферно з*являється із перших кадрів балканських фільмів за виключенням напевно Кустуріци. Латиноамериканська і Іспанська жорстокість - це зовсім інше. Режисери цих країн досліджують чому люди роблять одне одному боляче? Яка природа цієї безжалісності? І часом їм вдається пояснити людську природу через що у кращих зразках іспановмоних фільмів (в тому числі і у стрічках з Бразилії і Португалії які говорять португальською) немає фальшивого "смішного" американського насилля. У іспанських фільмах насилля не для розваги, а як елемент людського буття, як частина природи людини. І люди, персонажі їх фільмів, весь час намагаються позбутись цієї вродженої жорстокості через любов, через віру в Бога...
Нещодавно американці провели дослідження і виявили, що за останніх 60 років насилля в їх фільмах (середньостатистично) зросло в чотири рази. Думаю - це пов*язано із тим, що США заполонили емігрантти із Мексики, Бразилії, Колумбії, Пуерто-Ріко і так далі... І вони принесли свою культуру, свою "культуру насилля" в тому числі і в кіно. Але американські, а тим більш європейські режисери, не всі до кінця розуміють нутром природу їх насилля і тому часто їх фільми виглядають як білі репери із великою матньою між ніг, у великих футболках та ланцюгах...))
Тому їх "насилля смішне" і "веселе". Впевнений, що якщо на тих товстожопих продюсерів які знімають кіно під іспано-португаломовне без розуміння суті, наставити дуло, то вони не будуть сміятись як деякі персонажі у їх стрічках.
"Безсовісні". реж. Рута Гуерра або "Кріт" і "Священна гора"
реж. Алєхандро Ходоровскі (доречі коли він був маленьким його батьки виїхали із України до Чілі. а потім переїхали до Мексики).
Роботи Педро Альмадовара: "Високі підбори", "Зв*яжи мене", "Історія пороку.." Потім з*явилось "Місто Бога". реж. Фернанду Мойреліша...
Ось Іглесіас вистрілив зі своєю "Сумною баладою..."
Що пов*язує - це кіно? Передусім - це жорстокість з якою люди обходять один з одним. Але це не та безпросвітна, надломлююча і безвихідна жорстокість сербського кіно яка атмосферно з*являється із перших кадрів балканських фільмів за виключенням напевно Кустуріци. Латиноамериканська і Іспанська жорстокість - це зовсім інше. Режисери цих країн досліджують чому люди роблять одне одному боляче? Яка природа цієї безжалісності? І часом їм вдається пояснити людську природу через що у кращих зразках іспановмоних фільмів (в тому числі і у стрічках з Бразилії і Португалії які говорять португальською) немає фальшивого "смішного" американського насилля. У іспанських фільмах насилля не для розваги, а як елемент людського буття, як частина природи людини. І люди, персонажі їх фільмів, весь час намагаються позбутись цієї вродженої жорстокості через любов, через віру в Бога...
Нещодавно американці провели дослідження і виявили, що за останніх 60 років насилля в їх фільмах (середньостатистично) зросло в чотири рази. Думаю - це пов*язано із тим, що США заполонили емігрантти із Мексики, Бразилії, Колумбії, Пуерто-Ріко і так далі... І вони принесли свою культуру, свою "культуру насилля" в тому числі і в кіно. Але американські, а тим більш європейські режисери, не всі до кінця розуміють нутром природу їх насилля і тому часто їх фільми виглядають як білі репери із великою матньою між ніг, у великих футболках та ланцюгах...))
Тому їх "насилля смішне" і "веселе". Впевнений, що якщо на тих товстожопих продюсерів які знімають кіно під іспано-португаломовне без розуміння суті, наставити дуло, то вони не будуть сміятись як деякі персонажі у їх стрічках.