Геральдистика
- Какой сир? Как називаєцца? Спектараль?Почуто колись давно в магазині.
Вчора спека не дала ввмікнути комп, але таке чуперадло, як минулого тижня, я пропустити просто не можу. Тому вручу його образ сьогодні, хай і вже в понеділок наступного тижня. Отже.
У мене повне враження, що повертається політична епоха Шуфрича, який не розрізняв мілі- та мікрорентгени, але не бачив у цьому ніякої проблеми. Тільки тепер ці шуфричі у владі складають її майже всю суцільно. І от такий ось шуфрич, а точніше, Олександр Корнієнко, цілий перший заступник голови фракції «Шлюха уроду» пардон «Слуга народу» і член (явно, не мозок) комітету з питань організації держвлади минулого тижня відкрив оброслий рідкою шерстю ротик і ізрьок дуже вумне слово «геральдистика». Це у нього тепер так геральдика називається. Або, може, справа, якою, на думку Корнієнка, займається Дубілет - ще один ізвєсний інтєлєхтуал. Дубілет, звісно, може й займається геральдистикою замість геральдики, однак, навряд чи Корнієнко щось про це знає. Він просто перднув у калюжу, за що й отримує перехідне ганебне чуперадло. Просю:
Олександр Корнієнко, перший заступник голови фракції «Слуга народу» у ВР
коментар журналістці Радіо Свобода (відео на 1:43)
неіснуюче слово замість правильного
II тиждень липня 2021 року
Але тут є нюанс ©. Насправді, невміння запам'ятовувати слова іноземного походження - це якраз найменше зло, яке у цій історії скоїв Корнієнко - як і ті діячі, що за ним стоять. Насправді тут ми маємо нахабство і шахрайство масштабу всієї країни.
Коли коротко, то Зєля захотів собі великий герб. На додачу до того, що вже є. Або замість. Конституція ж наша саме цього і вимагає, бо у 1996 році, коли її приймали, саме такий компроміс зажадали комуністи. Хоча насправді великий герб абсолютно не потрібен. Але на нього час від часу оголошували конкурси (конституція ж), які незмінно закінчувалися нічим. Докладний опис всієї цієї історії, а заодно й самої історії нашого герба див. тут.
Ось і для Зєлі конкурс організували. Провели, визначили переможця (до речі, Корнієнка на фото за посиланням бачите?). Після чого мали подати його через кабмін у ВР. Однак, один із ображених претендентів, якому на конкурсі жодного призового місця не дісталося, - такий собі історик Юрій Савчук - пробився до Зєлі і переконав його підробити проект великого герба. Ну, тобто, подати від свого імені, але не переможця на конкурсі, а принесений ним, Савчуком, через чорний хід. Пруф.
І Зєля з радістю погодився. Тим більше, що на савчуковсьогому проекті не тільки дві ліві задні лапи у лева, але й корона згори - яку Зєлі так хочеться приміряти. І от тепер виходить Корнієнко і нахабно заявляє [2-га хвилина] журналістці в обличчя: «А ми не зобов'язані подавати переможця конкурсу». Або, в перекладі людською мовою: «Ми - влада, і робитимемо все, що захочемо».
А Зєля тим часом подає сфальшований савчуківський проект у Верховну Раду як невідкладний. Щоб на День незалежності проголосувати. Щоб був він сам вже не просто якийсь Голум, а справжній цар з короною (хай і намальованою).
Як цей пиздець коментувати, я навіть не знаю. Це вже не масштаб чуперадла і простого довбойобства. Це вже значно гірше.
Це копія оригінального запису https://diogenis.dreamwidth.org/127510.html, розміщеного на dreamwidth.org.