Рекламні технології та отруйний порошок
Я із самого початку ніяк не міг зрозуміти, звідки 1 грудня 2013 року на вулиці Банковій в гущавині постановочної бійки взявся Порошенко? Хто його поставив на екскаватор?
Питання не тривіальне. Нувориш-бізнесюк, який завжди тримав ніс за вітром і намагався ужитися з будь-якою владою, в т. ч. бандитською, тут раптом з’являється в образі борця, революціонера і героя. Нереально. Реальний Порошенко туди й носа поткнути побоявся б. Отже, хтось його туди направив, хтось гарантував йому безпеку, хтось проінструктував про його прихід обидві "сторони" протистояння, хтось, врешті-решт, замовив телевізійну картинку потрібного виду й ракурсу. Отже: хто і навіщо?
Дійшло до мене аж у квітні. Але краще пізно, ніж ніколи. Тим більше, що поки-що (поки-що) не пізно й іншим зрозуміти.
Бійка гопників з російським акцентом з міліцією на Банковій вдень 1 грудня була постановкою, розрахованою радше на російські, аніж на наші телеканали. Ставили цю постановку і керували нею очевидно московські технологи. Імовірно, ті самі, які ставили дніпропетровські "теракти" та розстріл в "Каравані". Тому я певний час думав, що вони працювали на Овоча. Тепер допер, що вони завжди працювали на Кремль і тільки на Кремль. А яник був лише лялькою, і його правління мало завершитися розграбуванням України, дефолтом, штучними заворушеннями (як нині на Сході країни) і російськими танками "рятівників" від донецької чуми.
Отже, спектакль на Банковій режисували з Кремля. Картинку знімали для Кремля. Відповідно, Пєтю на грейдер могли направити тільки люди Кремля і для цілей Кремля. Більше там ніякого суб’єкта прийняття рішень просто не було.
Але для чого Кремлю якийсь Порошенко, і нащо з нього ліпити героя-опозиціонера (а заодно миротворця)? Відповідь - на поверхні: щоб за умови ліквідації справжньої опозиції підсунути збудженим масам євромайданівців псевдоопозиціонера, окрім якого їм би було ні на кого сподіватися.
Сценарій простий і надійний: януковоч з кров’ю розганяє Євромайдан (щоб побоялися вдруге виходити), звинувачує "трьох богатирів": Яценюка, Кличка і Тягнибока - в організації масових заворушень і саджає їх в кутузку. І тут виходить на телеекрани Порошок, весь в білому, і каже так натхненно: не можна так от з людьми, я проти... І зникає. А народ запам’ятовує. І починає його вважати "лідером".
А потім - дефолт України, заворушення і російські танки. Пам’ятаючи про УПА, московські кедебісти навряд чи розраховували на окупацію всієї України. Але якщо кляті бандерівці за Збручем не захочуть в расєйський рай земний і зустрінуть визволителів зброєю та окопаються у себе на заході, то вони ж почнуть перед Заходом дальнім Расєю клясти як агресора і вимагати для неї покарання. Отже, їм потрібен керований президент, який замість визвольної боротьби втягне залишки суверенної України в безрезультатні багаторічні переговори з Москвою про мирне розв’язання кризи - і ще й настійливо проситиме Захід не втручатися, бо, мовляв, ми й самі розеберемося.
От тільки де такого взяти і як ним керувати? Та як де, осьдечки ж він: владєдєц заводов газєт пароходов, які перебувають на території або самої Росії, або тієї частини України, яка буде окупована. І цей влалєлєц за свої заводи удавиться. Або ні, краще продасть Україну. Досить йому натякнути, що всі активи й майно у нього заберуть - і він роками робитиме все, що йому скажуть. А за ті роки можна й далі просунутися...
І поставили Пєтю на грейдер. А потім він зник. По тому знову випустили його - на сцену Майдану. Всього кілька разів. Образ героя повинен бути однозначним, а тому має складатися всього з кількох яскравих образів. Дій, висловлювань. Найкраще - обіцянок. Технологія безвідмовна: принаймні, на більшість виборців діє. І зараз діє, до речі.
Правда, нещодавно Порошенко проколовся. Видав кремлівський задум публічно. От тільки чи зрозумів хоча б хтось, що він сказав... Якщо й Ви не зрозуміли, поверніться на три абзаци вище. І перечитайте.