(no subject)
раптово так люди почали малювати на шибках транспорту.
дихати хмарками. кожен своїми.
робити кардинальні вчинки.
а я залишилась у осінній непорушності.
заходжу у трамвай і опиняюсь прямо навпроти нього. свого сина. свого коханця. Свого. який ще зовсім не здогадується, на чиєму тілі буде малювати мапи через років так десять. та й ті дівчатка зараз ще ляльками бавляться.
а я вже реву, бо то буду не я.
ну а поки готуємось до Jazz Bez !
