(no subject)

Apr 18, 2011 23:46

чорт.. серце скаженіє все більше з кожною миттю. шалене. або не б"ється, тоді зі всієї дурі починає тиснути, роздуватись у всі сторони, перешкоджаючи легеням нормально функціонувати, або калатає, ніби кожен удар останній.

бажання стрибати по наїжачених калюжах, тримаючись за руки.

хочу.. просто хочу бути поруч.

пішли вони.. ті стереотипи. не бажаю більше знати.

суцільні спазми без болю. мурахи з льодяними лапками і маленькими лампадками під шкірою граються в лови. деякі відмурашники засіли по кутах, грають в карти, п"ють дешевий портвейн і безкінця курять. чорт би їх забрав. кінцівки стають м"якими і непридатними до використання. добіса реальне відчуття того, що ще 4 місяці життя.

інформація на мочках вух пищить дисонансом і своєю тупістю вправно ріже мізки. невимовний шум.

єдина дійсно потрібна річ - зупинка часу.

а ви знаєте, де зупиняється час?


відчуття, ти, біль, самокопання, бажання, дійсність

Previous post Next post
Up