(no subject)
стільки стільки. багато. всього. і нічого.
чорнило. пишу чорним чорнилом. викидаю порожні капсули. а кров. а з кров"ю як.
наллю тобі своєї. писатимеш і все збудеться.
така осінь і такі люди. ну щойно з "таких красивих", але у нас свої. і осені. і все.
бо ми ж то, ми ж то. бо хто ж ми.? а є "ми"?
мойсєєв теж писав пером. але я не йду на млинці з водкою опісля.
ні.
опісля можна підняти слухавку. потім бокал. зрештою очі. ну хочете ви зрештою ж щось підняти.
можна ще звести. але не докупи.
от коли ми зводимо, потім буває думаємо "чому усі дії мають наслідки"
перманентно у пошуках Аррабаля французькою.
у пошуках очей, з якими свої можна звести.
або хоча б поговорити.
потримати за руки.
рук так мало.
"Я была у моря, но оказалась в подвале,
хотя не помню этой дороги;
место, куда мне надо дойти, не знаю зачем,
и куда я дойти не смогла, почему - не знаю,
это лицо, что парило по левую руку, я не могу назвать.
Все нереально, кроме боли"
отак все дуже непевно. але є щось таке реальне. несосвітенне.
бо я не зможу не плакати більше. бо не знаю, як приходити, як прийти отже.
але ще знаю, як дивитись. можу навіть бачити, і то напевно добре.
то ж так і буде нехай. амен.