Это интересно. Пишет моя фб-френд Наталия:
СЛОВНИК ГАЛИЦЬКОЇ КУХНІ
Перші страви
· Зупа - суп. Слово в основі французьке, до нас втрапило по німецько-польському ланцюжку. Різновиди зуп з оригінальними назвами: фасолева, яринова, помідорова.
· Росіл - бульйон. Не плутати з розсолом.
· Квасковий борщ - те саме, що й щавлевий.
· Кулеша. Не плутати із загальноукраїнським "кулішом”, кулеша - це мамалига (кукурудзянка), зварена негусто і заправлена маслом і сметаною.
Другі страви
· Кармонадлі - відбивні.
· Пироги - вареники.
· Вушка - маленькі пироги, краї яких зліплені. Начинка в наших вушок переважно грибна. Традиційна різдвяна страва.
· Налисники - тонкий млинець, в який загортають якусь начинку. Паштетиками (не плутати з паштетом) називаються ті самі налисники, але обсмажені в сухарях.
· Пляцки. В даному розділі означає деруни, але має й інше значення і тому потребує уточнення "пляцки з тертої бульби".
· Клюски - різновид макарону.
· Палюшки. Від польського “пальчик". Нагадує галушку. Тільки що до тіста додається варена бульба.
· Біґос - тушкована капуста зі свининою, шинкою, корейкою, шпиком, ковбасою.
· Сос або мачанка, або поливка - соус.
Салати
· Насамперед, в однині не той граматичний рід. Не "салат”, а "салата”.
· Мізерія. Салатка з дуже дрібно нарізаних огірків плюс цибуля, плюс сметана або олія. Можна ще й помідори.
Випічка
· Пляцок (мн. пляцки). Пиріг (торт) з кремом, фруктами, ягодами. Пляцки значно нижчі від тортів, прямокутної форми.
· Бішкопти - бісквітові тісточка.
· Накипляк - пудинг, запіканка.
· Цвібак - бісквіт, цвібакове тісто - бісквітове тісто.
· Крухе тісто - пісочне.
· Французьке тісто - листкове тісто.
· Птисі - заварне тісто, еклери.
· Ніци - збиті білки, безе. "Ніц” від польського "ніщо", бо ці тісточка дуже легенькі.
· Маса - крем.
· Люкер - не лікер, а поливка, якою поливають пляцок, вона потім повинна застигнути.
· Струцля. По-справжньому це би мав бути “штруцель з яблуками”, але чомусь так прийнято називати теж велику плетену булку, яку ставлять на стіл на Різдво та Великдень. Переважно її не їдять, вона має символічне значення. Тому у деяких лінивих господинь вона багаторазова, від Різдва до Різдва.
· Андрути - слово, вже майже витіснене загальноприйнятим "вафлі".
Закуски, легкі страви
· Канапка - бутерброд.
Спеції, приправи, запахи
· Цинамон - кориця.
· Коляндра - коріандр.
· Бібкове листя - лаврове листя.
· Родзинки - ізюм.
· Міґдали - мигдаль.
· Поташ - сода.
· Муштарда - гірчиця.
· Паприка - червоний перець. Наголос на другому складі. З паприкою галицька кухня поводиться обережно, але можна її додати до сиру, тоді він використовується для приготування канапки.
Овочі, зелень
Слово "овочі” колись вживалося у значенні "фрукти”, а теперішні "овочі” тоді називалися "яриною”.
· Бульба (бараболя) - картопля.
· Фасоля - квасоля. Різновиди: яськова фасоля - така велика, з неї легко злазить шкірка, шпарагова фасолька - її їдять разом зі стручками.
· Каляфйори - цвітна капуста.
· Пора - порей.
· Калярепа - кольрабі.
· Кріпець - кріп.
· Шпінак - шпинат. З дитячої молитви: “Боже, клади вітаміни в шоколад і тісточка, а не в шпінак і тран”. До слова, тран - це риб’ячий жир, а шоколад може називатися теж “чоколяда”.
Фрукти, ягоди
· Афини (яфини) - чорниці.
· Трускавки - полуниці.
· Ґоґодзи - брусниці.
· Цитрина - лимон.
· Помаранча - апельсин.
· Морва - шовковиця.
· Гечі-печі - шипшина
· Мельон - кавун.
· Морелі - абрикоси.
· Дактилі - фініки.
Варення
· Мармоляда, мармуляда. Звичайно, мармелад, але частіше є синонімом слова “повидло”.
· Галяретка. Те саме, що й желе.
· Конфітури. Те саме, що й варення.
Десерти
· Лєґуміни - смаколики, вишукані солодощі.
· Льоди - морозиво.
Риба
· Селедці, тобто оселедці.
· Пструги - те саме, що форель.
Крупи
· Логаза - ячна (ячмінна) крупа.
· Риж - рис.
· Ґрисік - манка. Ґрисікова каша - манна каша.
Приладдя, посуд
· Начиння - посуд.
· Баняк - каструля, банячок - каструлька.
· Ринка - широкий і невисокий баняк, в якому добре щось смажити.
· Пательня - сковорідка.
· Бритванка - форма для випікання.
· Кохля - черпак, ополоник. Кохелька - маленька кохля.
· Рура, братрура - духовка.
· Салятерка. Мисочка, з якої приписувалося їсти салату, але насправді можна їсти більше страв.
· Горнятко - чашка.
· Філіжанка - маленьке тонкостінне горнятко, з якого прийнято пити каву. “Якби мені зранку кави філіжанку”.
· Гальба - те, з чого п’ють пиво. Від німецького "halben" = півлітри 🙂 і справді означає лише півлітровий пивний жбан.
· Мищатко - маленька мисочка.
· Карафка. В неї колись наливали високоградусні напої або звичайну воду. Ще це основа прізвища талановитої художниці і аристократки Софії Караффи-Корбут.
· Збанок, дзбанок - глечик.
· Келішок - маленька чарочка. Зменшувальне від слова "келих".
· Валок - те саме, що качалка, ним розкачують тісто.
Ще одне уточнення: "рецепт" у нас називають "переписом".
Перші страви
· Зупа - суп. Слово в основі французьке, до нас втрапило по німецько-польському ланцюжку. Різновиди зуп з оригінальними назвами: фасолева, яринова, помідорова.
· Росіл - бульйон. Не плутати з розсолом.
· Квасковий борщ - те саме, що й щавлевий.
· Кулеша. Не плутати із загальноукраїнським "кулішом”, кулеша - це мамалига (кукурудзянка), зварена негусто і заправлена маслом і сметаною.
Другі страви
· Кармонадлі - відбивні.
· Пироги - вареники.
· Вушка - маленькі пироги, краї яких зліплені. Начинка в наших вушок переважно грибна. Традиційна різдвяна страва.
· Налисники - тонкий млинець, в який загортають якусь начинку. Паштетиками (не плутати з паштетом) називаються ті самі налисники, але обсмажені в сухарях.
· Пляцки. В даному розділі означає деруни, але має й інше значення і тому потребує уточнення "пляцки з тертої бульби".
· Клюски - різновид макарону.
· Палюшки. Від польського “пальчик". Нагадує галушку. Тільки що до тіста додається варена бульба.
· Біґос - тушкована капуста зі свининою, шинкою, корейкою, шпиком, ковбасою.
· Сос або мачанка, або поливка - соус.
Салати
· Насамперед, в однині не той граматичний рід. Не "салат”, а "салата”.
· Мізерія. Салатка з дуже дрібно нарізаних огірків плюс цибуля, плюс сметана або олія. Можна ще й помідори.
Випічка
· Пляцок (мн. пляцки). Пиріг (торт) з кремом, фруктами, ягодами. Пляцки значно нижчі від тортів, прямокутної форми.
· Бішкопти - бісквітові тісточка.
· Накипляк - пудинг, запіканка.
· Цвібак - бісквіт, цвібакове тісто - бісквітове тісто.
· Крухе тісто - пісочне.
· Французьке тісто - листкове тісто.
· Птисі - заварне тісто, еклери.
· Ніци - збиті білки, безе. "Ніц” від польського "ніщо", бо ці тісточка дуже легенькі.
· Маса - крем.
· Люкер - не лікер, а поливка, якою поливають пляцок, вона потім повинна застигнути.
· Струцля. По-справжньому це би мав бути “штруцель з яблуками”, але чомусь так прийнято називати теж велику плетену булку, яку ставлять на стіл на Різдво та Великдень. Переважно її не їдять, вона має символічне значення. Тому у деяких лінивих господинь вона багаторазова, від Різдва до Різдва.
· Андрути - слово, вже майже витіснене загальноприйнятим "вафлі".
Закуски, легкі страви
· Канапка - бутерброд.
Спеції, приправи, запахи
· Цинамон - кориця.
· Коляндра - коріандр.
· Бібкове листя - лаврове листя.
· Родзинки - ізюм.
· Міґдали - мигдаль.
· Поташ - сода.
· Муштарда - гірчиця.
· Паприка - червоний перець. Наголос на другому складі. З паприкою галицька кухня поводиться обережно, але можна її додати до сиру, тоді він використовується для приготування канапки.
Овочі, зелень
Слово "овочі” колись вживалося у значенні "фрукти”, а теперішні "овочі” тоді називалися "яриною”.
· Бульба (бараболя) - картопля.
· Фасоля - квасоля. Різновиди: яськова фасоля - така велика, з неї легко злазить шкірка, шпарагова фасолька - її їдять разом зі стручками.
· Каляфйори - цвітна капуста.
· Пора - порей.
· Калярепа - кольрабі.
· Кріпець - кріп.
· Шпінак - шпинат. З дитячої молитви: “Боже, клади вітаміни в шоколад і тісточка, а не в шпінак і тран”. До слова, тран - це риб’ячий жир, а шоколад може називатися теж “чоколяда”.
Фрукти, ягоди
· Афини (яфини) - чорниці.
· Трускавки - полуниці.
· Ґоґодзи - брусниці.
· Цитрина - лимон.
· Помаранча - апельсин.
· Морва - шовковиця.
· Гечі-печі - шипшина
· Мельон - кавун.
· Морелі - абрикоси.
· Дактилі - фініки.
Варення
· Мармоляда, мармуляда. Звичайно, мармелад, але частіше є синонімом слова “повидло”.
· Галяретка. Те саме, що й желе.
· Конфітури. Те саме, що й варення.
Десерти
· Лєґуміни - смаколики, вишукані солодощі.
· Льоди - морозиво.
Риба
· Селедці, тобто оселедці.
· Пструги - те саме, що форель.
Крупи
· Логаза - ячна (ячмінна) крупа.
· Риж - рис.
· Ґрисік - манка. Ґрисікова каша - манна каша.
Приладдя, посуд
· Начиння - посуд.
· Баняк - каструля, банячок - каструлька.
· Ринка - широкий і невисокий баняк, в якому добре щось смажити.
· Пательня - сковорідка.
· Бритванка - форма для випікання.
· Кохля - черпак, ополоник. Кохелька - маленька кохля.
· Рура, братрура - духовка.
· Салятерка. Мисочка, з якої приписувалося їсти салату, але насправді можна їсти більше страв.
· Горнятко - чашка.
· Філіжанка - маленьке тонкостінне горнятко, з якого прийнято пити каву. “Якби мені зранку кави філіжанку”.
· Гальба - те, з чого п’ють пиво. Від німецького "halben" = півлітри 🙂 і справді означає лише півлітровий пивний жбан.
· Мищатко - маленька мисочка.
· Карафка. В неї колись наливали високоградусні напої або звичайну воду. Ще це основа прізвища талановитої художниці і аристократки Софії Караффи-Корбут.
· Збанок, дзбанок - глечик.
· Келішок - маленька чарочка. Зменшувальне від слова "келих".
· Валок - те саме, що качалка, ним розкачують тісто.
Ще одне уточнення: "рецепт" у нас називають "переписом".