(no subject)
Виробництво товарної риби
За прогнозами FAO споживання рибної продукції в найближчому майбутньому буде тільки рости. Основні причини - прогнозоване зростання купівельної спроможності населення і збільшення внутрішнього попиту. Незважаючи на економічний стан, в якому зараз перебуває Україна, ринкові перспективи окремих сегментів аквакультури мають вельми непогані шанси для розвитку. Зважаючи на незначний розвиток внутрішнього виробництва, ринок кларієвого сома, лососевих і осетрових риб в значній мірі залежить від імпорту, але ситуація може змінитися, якщо на ринок буде надходити продукція вітчизняного виробництва.
Сьогодні такий популярні делікатеси як форель, осетрові риби, тиляпії, кларієвий сом, прісноводні креветки і австралійський рак яббі цілком успішно розводиться в штучних водоймах. При цьому кліматичні умови вже не вважаються таким стримуючим фактором - риба може вирощуватись як під відкритим небом, так і в спеціальних установках замкнутого водопостачання (УЗВ) всередині приміщення.
У природних умовах риб в основному розводять в річках, озерах і ставах. Також є господарства що розводять форель в морській воді садковим способом. Застосування інтенсивних технологій дозволяє отримувати до 1000 центнерів риби з гектара.
Найбільш відомі два види форелі - райдужна та струмкова. Саме ці види розводяться в більшості господарств, оскільки вважаються найбільш продуктивними, невибагливими і прийнятними за смаковими якостями серед всіх форелей. Собівартість виробництва товарної форелі з використанням високоякісних імпортних комбікормів складає приблизно 67-70 гривень, а відпускна оптова ціна приблизно 120 гривень. Ці цифри справедливі також для осетрових риб. Для отримання 1кг товарної риби потрібно витратити 0,8 кг високоякісного комбікорму. Товарна маса форелі складає 0,25 кг, а осетрових 1,5 кг ( до 5 кг у випадку реалізації для ресторанних закладів за більш високою ціною ).
В Україні, розведення цих риб не настільки поширене, хоча бажання бізнесменів займатись розведенням є доволі постійним. Основними стримуючими факторами є слабкі навички в технології розведення риби, звідси і високі ризики втрати вкладених коштів. В деякій мірі запал бізнесменів відбиває і високий вхідний квиток в бізнес, так як створення всіх умов для вирощування риби в промислових масштабах вимагає серйозних вкладень.
Поширеною технологією розведення цінних видів риби і ракоподібних є використання установок замкнутого водопостачання - УЗВ. Такі установки дозволяють організувати міні- господарство замалим чи не у домашніх умовах, якщо мова йде про невеликі обсяги виробництва. У промисловому ж масштабі такі установки дають ряд незаперечних переваг у порівнянні з класичними методами, наприклад вирощування риби в ставках. Незважаючи на значні капітальні вкладення, УЗВ - найбільш перспективна технологія у світі розведення рибних делікатесів.
УЗВ представляє з себе замкнуту систему, що створює оптимальні умови для росту і розвитку риби. Її принцип полягає в круговому русі води між елементами системи, кожен з яких забезпечує підтримку параметрів життєзабезпечення водних організмів в заданих межах.
До складу системи УЗВ входять:
Басейни. Безпосередньо ємності для утримання риби. Басейни повинні забезпечувати можливість видалення відходів життєдіяльності риб, мати вільний огляд, а також виключати травми через шорстку поверхню або гострі кути конструкції.
Насоси, що забезпечують циркуляцію води.
Генератор озону і система озонування води.
Генератор кисню і оксігеніратор для насичення води киснем.
Механічний барабанний фільтр.
Аварійна повітродувка із зануреним розпилювачем повітря в кожен басейн.
Басейн суматор.
Інше обладнання.
Перевагою УЗВ перед іншими технологіями розведення риб є:
Повний контроль за системою і процесом утримання риби. Автоматизований засоби контролю дозволяють своєчасно відстежувати гідротехнічний стан води, поведінку і здоров'я риби, здійснювати дозування корму в потрібних пропорціях та інше.
Установка не залежить від погодних умов, що дозволяє вирощувати унікальні породи риби в будь-яких кліматичних зонах.
Мінімальні витрати води, в середньому 150 літрів на 1кг вирощеної риби.
Екологічна чистота і т.п.
Недоліками ж системи є її висока вартість. Наприклад, створення невеликого господарства з обсягом випуску 10 тонн форелі або осетрових в рік, обійдеться інвестору як мінімум у 2 млн. грн. Основні витрати: будівництво ангара (реконструкція приміщення) площею від 300 м2, підключення комунікацій, пуско-налагоджувальні роботи, придбання обладнання, закупівля малька і корми для риби, резервні кошти на оплату персоналу та інші непередбачені витрати. При середній гуртовій ціні товарної форелі і осетрових в 120 грн. / кг. річна виручка 10 тонного господарства складає близько 1 млн. гривень. За експертними оцінками, окупність такого комплексу наступить не раніше ніж за три роки, з урахуванням наявності стабільних каналів збуту продукції. Приблизно такі ж інвестиції знадобляться для господарства з вирощування ракоподібних.
Також можливе вирощування в УЗВ кларієвого (мармурового) сома, який за своєю оптовою ціною (80 грн/кг при товарній масі до 2 кг) займає проміжну позицію між коропом і фореллю, а за дієтичними і смаковими якостями може перевершувати останню. Витрати на комбікорм для цього сома можуть бути майже вдвічі нижчими ніж для форелі і осетрових.
Всім відомо, що найбільш результативною галуззю тваринництва України є птахівництво, а саме розведення курей. Технології одержання курячого м'яса відпрацьовані досконально. Так само відпрацьовані і методики розведення форелі. За умови серйозних фінансових вкладень можливе отримання лідерства на ринку виробництва делікатесної риби в Україні. На сьогоднішній день лідерів в ЄС по виробництву форелі є Польща - 37 тис.т. І цієї кількості далеко не достатньо навіть для внутрішнього ринку цієї країни. Роздрібна вартість форелі у Польщі - 2 - 2,5 $ US, тобто вона є досить дешевим джерелом високоякісного білка поряд з курятиною, урізноманітнюючи раціон населення і привносячи в нього незамінні жирні кислоти омега-3 та омега-6. Ємність українського ринку дозволяє досягти набагато більших показників, збільшивши виробництво, знизивши витрати на вирощування і собівартість продукції. У процесі розвитку можливий вихід на європейський ринок. Одною з основних витрат на виробництво форелі є вартість імпортного комбікорму, яка може досягати 40-50 грн / кг. Нажаль в Україні відсутнє якісне кормовиробництво для риб. Найбільш дорогим компонентом комбікорму є імпортна рибна мука, але існують методики значного зниження її концентрації в готовому продукті. Більша частина компонентів комбікорму може бути отримана з вітчизняної сировини, а саме сої, за виробництвом якої Україна впевнено просувається у європейські лідери. Тому доцільним було б розгортання власного виробництва комбікорму, або спільного з відомими європейськими виробниками. Європейські виробники не проти виготовляти такі корми спільно з нами, але вказують прийнятну для них мінімальну потужність виробництва в 20 тис т. / рік. Якщо розпочати незалежне виробництво рибних комбікормів, то вартість обладнання (заводу «під ключ») для виробництва високоякісних комбікормів для риб потужністю 20-25 тис. т/ рік може складати від 2 до 12 млн $ US, в залежності від комплектації і фірми-виробника. На ринку присутні якісне устаткування виробництва Китаю, Ізраїлю і Німеччини. Враховуючи той факт, що сучасна рецептура комбікормів орієнтована на використання соєвого шроту, а не рибного борошна, а Україна в найближчі три роки стане надпотужним виробником сої, можна зробити висновки про доцільність такого кормовиробництва.
За умов власного виробництва комбікорму також можливо створення потужного комплексу, який буде вирощувати плідників форелі і інших господарсько-цінних видів риб, отримувати від них запліднену ікру і молодь, підрощувати молодь, Вирощувати товарну форель могли б за схемою франчайзингу треті особи. Вони були б прив’язані до франчайзера не тільки технологіями, але й дешевим комбікормом, який не змогли б запропонувати конкуренти. Також можлива модульне збирання ліній УЗВ, проведення сертифікованого навчання рибоводів, науково-дослідних робіт з рибництва. Досить важливим фактором було б залучення коштів міжнародних інституцій для проведення штучного нересту рідких, цінних і зникаючих видів риб, підрощування їх молоді, і випуском її до природних водойм. Такі екологічні програми теж приносять відповідний зиск.
Враховуючи все вищевикладене, в Україні можливе створення надпотужного комплексу вирощування форелі, осетрових та інших цінних видів риб, який може повторити успіх у сфері птахівництва, і досить довгий час не мати на ринку конкурентів.
Черепнін Валентин Олександрович, іхтіолог - рибовод
Тел.: 068 685 6628
За прогнозами FAO споживання рибної продукції в найближчому майбутньому буде тільки рости. Основні причини - прогнозоване зростання купівельної спроможності населення і збільшення внутрішнього попиту. Незважаючи на економічний стан, в якому зараз перебуває Україна, ринкові перспективи окремих сегментів аквакультури мають вельми непогані шанси для розвитку. Зважаючи на незначний розвиток внутрішнього виробництва, ринок кларієвого сома, лососевих і осетрових риб в значній мірі залежить від імпорту, але ситуація може змінитися, якщо на ринок буде надходити продукція вітчизняного виробництва.
Сьогодні такий популярні делікатеси як форель, осетрові риби, тиляпії, кларієвий сом, прісноводні креветки і австралійський рак яббі цілком успішно розводиться в штучних водоймах. При цьому кліматичні умови вже не вважаються таким стримуючим фактором - риба може вирощуватись як під відкритим небом, так і в спеціальних установках замкнутого водопостачання (УЗВ) всередині приміщення.
У природних умовах риб в основному розводять в річках, озерах і ставах. Також є господарства що розводять форель в морській воді садковим способом. Застосування інтенсивних технологій дозволяє отримувати до 1000 центнерів риби з гектара.
Найбільш відомі два види форелі - райдужна та струмкова. Саме ці види розводяться в більшості господарств, оскільки вважаються найбільш продуктивними, невибагливими і прийнятними за смаковими якостями серед всіх форелей. Собівартість виробництва товарної форелі з використанням високоякісних імпортних комбікормів складає приблизно 67-70 гривень, а відпускна оптова ціна приблизно 120 гривень. Ці цифри справедливі також для осетрових риб. Для отримання 1кг товарної риби потрібно витратити 0,8 кг високоякісного комбікорму. Товарна маса форелі складає 0,25 кг, а осетрових 1,5 кг ( до 5 кг у випадку реалізації для ресторанних закладів за більш високою ціною ).
В Україні, розведення цих риб не настільки поширене, хоча бажання бізнесменів займатись розведенням є доволі постійним. Основними стримуючими факторами є слабкі навички в технології розведення риби, звідси і високі ризики втрати вкладених коштів. В деякій мірі запал бізнесменів відбиває і високий вхідний квиток в бізнес, так як створення всіх умов для вирощування риби в промислових масштабах вимагає серйозних вкладень.
Поширеною технологією розведення цінних видів риби і ракоподібних є використання установок замкнутого водопостачання - УЗВ. Такі установки дозволяють організувати міні- господарство замалим чи не у домашніх умовах, якщо мова йде про невеликі обсяги виробництва. У промисловому ж масштабі такі установки дають ряд незаперечних переваг у порівнянні з класичними методами, наприклад вирощування риби в ставках. Незважаючи на значні капітальні вкладення, УЗВ - найбільш перспективна технологія у світі розведення рибних делікатесів.
УЗВ представляє з себе замкнуту систему, що створює оптимальні умови для росту і розвитку риби. Її принцип полягає в круговому русі води між елементами системи, кожен з яких забезпечує підтримку параметрів життєзабезпечення водних організмів в заданих межах.
До складу системи УЗВ входять:
Басейни. Безпосередньо ємності для утримання риби. Басейни повинні забезпечувати можливість видалення відходів життєдіяльності риб, мати вільний огляд, а також виключати травми через шорстку поверхню або гострі кути конструкції.
Насоси, що забезпечують циркуляцію води.
Генератор озону і система озонування води.
Генератор кисню і оксігеніратор для насичення води киснем.
Механічний барабанний фільтр.
Аварійна повітродувка із зануреним розпилювачем повітря в кожен басейн.
Басейн суматор.
Інше обладнання.
Перевагою УЗВ перед іншими технологіями розведення риб є:
Повний контроль за системою і процесом утримання риби. Автоматизований засоби контролю дозволяють своєчасно відстежувати гідротехнічний стан води, поведінку і здоров'я риби, здійснювати дозування корму в потрібних пропорціях та інше.
Установка не залежить від погодних умов, що дозволяє вирощувати унікальні породи риби в будь-яких кліматичних зонах.
Мінімальні витрати води, в середньому 150 літрів на 1кг вирощеної риби.
Екологічна чистота і т.п.
Недоліками ж системи є її висока вартість. Наприклад, створення невеликого господарства з обсягом випуску 10 тонн форелі або осетрових в рік, обійдеться інвестору як мінімум у 2 млн. грн. Основні витрати: будівництво ангара (реконструкція приміщення) площею від 300 м2, підключення комунікацій, пуско-налагоджувальні роботи, придбання обладнання, закупівля малька і корми для риби, резервні кошти на оплату персоналу та інші непередбачені витрати. При середній гуртовій ціні товарної форелі і осетрових в 120 грн. / кг. річна виручка 10 тонного господарства складає близько 1 млн. гривень. За експертними оцінками, окупність такого комплексу наступить не раніше ніж за три роки, з урахуванням наявності стабільних каналів збуту продукції. Приблизно такі ж інвестиції знадобляться для господарства з вирощування ракоподібних.
Також можливе вирощування в УЗВ кларієвого (мармурового) сома, який за своєю оптовою ціною (80 грн/кг при товарній масі до 2 кг) займає проміжну позицію між коропом і фореллю, а за дієтичними і смаковими якостями може перевершувати останню. Витрати на комбікорм для цього сома можуть бути майже вдвічі нижчими ніж для форелі і осетрових.
Всім відомо, що найбільш результативною галуззю тваринництва України є птахівництво, а саме розведення курей. Технології одержання курячого м'яса відпрацьовані досконально. Так само відпрацьовані і методики розведення форелі. За умови серйозних фінансових вкладень можливе отримання лідерства на ринку виробництва делікатесної риби в Україні. На сьогоднішній день лідерів в ЄС по виробництву форелі є Польща - 37 тис.т. І цієї кількості далеко не достатньо навіть для внутрішнього ринку цієї країни. Роздрібна вартість форелі у Польщі - 2 - 2,5 $ US, тобто вона є досить дешевим джерелом високоякісного білка поряд з курятиною, урізноманітнюючи раціон населення і привносячи в нього незамінні жирні кислоти омега-3 та омега-6. Ємність українського ринку дозволяє досягти набагато більших показників, збільшивши виробництво, знизивши витрати на вирощування і собівартість продукції. У процесі розвитку можливий вихід на європейський ринок. Одною з основних витрат на виробництво форелі є вартість імпортного комбікорму, яка може досягати 40-50 грн / кг. Нажаль в Україні відсутнє якісне кормовиробництво для риб. Найбільш дорогим компонентом комбікорму є імпортна рибна мука, але існують методики значного зниження її концентрації в готовому продукті. Більша частина компонентів комбікорму може бути отримана з вітчизняної сировини, а саме сої, за виробництвом якої Україна впевнено просувається у європейські лідери. Тому доцільним було б розгортання власного виробництва комбікорму, або спільного з відомими європейськими виробниками. Європейські виробники не проти виготовляти такі корми спільно з нами, але вказують прийнятну для них мінімальну потужність виробництва в 20 тис т. / рік. Якщо розпочати незалежне виробництво рибних комбікормів, то вартість обладнання (заводу «під ключ») для виробництва високоякісних комбікормів для риб потужністю 20-25 тис. т/ рік може складати від 2 до 12 млн $ US, в залежності від комплектації і фірми-виробника. На ринку присутні якісне устаткування виробництва Китаю, Ізраїлю і Німеччини. Враховуючи той факт, що сучасна рецептура комбікормів орієнтована на використання соєвого шроту, а не рибного борошна, а Україна в найближчі три роки стане надпотужним виробником сої, можна зробити висновки про доцільність такого кормовиробництва.
За умов власного виробництва комбікорму також можливо створення потужного комплексу, який буде вирощувати плідників форелі і інших господарсько-цінних видів риб, отримувати від них запліднену ікру і молодь, підрощувати молодь, Вирощувати товарну форель могли б за схемою франчайзингу треті особи. Вони були б прив’язані до франчайзера не тільки технологіями, але й дешевим комбікормом, який не змогли б запропонувати конкуренти. Також можлива модульне збирання ліній УЗВ, проведення сертифікованого навчання рибоводів, науково-дослідних робіт з рибництва. Досить важливим фактором було б залучення коштів міжнародних інституцій для проведення штучного нересту рідких, цінних і зникаючих видів риб, підрощування їх молоді, і випуском її до природних водойм. Такі екологічні програми теж приносять відповідний зиск.
Враховуючи все вищевикладене, в Україні можливе створення надпотужного комплексу вирощування форелі, осетрових та інших цінних видів риб, який може повторити успіх у сфері птахівництва, і досить довгий час не мати на ринку конкурентів.
Черепнін Валентин Олександрович, іхтіолог - рибовод
Тел.: 068 685 6628