Агота Кристоф - «Толстая тетрадь»
Агота Кристоф - «Толстая тетрадь»
Чудова, просто чудова книжка. Не можу не поділитись враженнями. Книжка жорстока і подекуди абсурдна, після прочитання повинна вилежатись, визріти. В chto_chitat чомусь рецензії та відгуки писались переважно особами жіночої статі, тому я очікувала чогось сопливого. А книжка, натомість, виявилась жорсткою і брутальною.
Основа книжки - щоденник, написаний двома братами-близнюками. Розповідь починається з того, що мати приводить Лукаса і Клауса до їх Бабусі - переховатись на час війни. А книжки про виживання у війну і повоєння - вони ж найкращі (після антиутопій, звісно), правда? Лукас і Клаус - одне ціле, як усі близнюки, і в певний момент вони вирішують розлучитись. А щоденник повинен стати братам розповіддю про життя кожного. У певний момент все переплутується, і ти губишся - де хто з братів, та вони вже і самі не знають.
Варто відмітити мову книжки - прості речення, прості слова. Зовсім немає непотрібних епітетів і ліричних відступів, нравовчень і пейзажів. Тільки факти, сухі факти, адже епітети - суб"єктивні, а щоденник має бути точним.
Багато в книжці надмірної, непотрібної жорстокості, зовсім не характерної дітям. Та й середньостатистичним дорослим не характерної. І не завжди зрозуміло, де основна сюжетна лінія, а де видумка, все надто хиро переплетено.
Може мені пояснить хто, чому ж цю книжку в основному жінки комментують?
Спойлер:ідея не нова, фанати «Бійцівського клубу» мене зрозуміють
Чудова, просто чудова книжка. Не можу не поділитись враженнями. Книжка жорстока і подекуди абсурдна, після прочитання повинна вилежатись, визріти. В chto_chitat чомусь рецензії та відгуки писались переважно особами жіночої статі, тому я очікувала чогось сопливого. А книжка, натомість, виявилась жорсткою і брутальною.
Основа книжки - щоденник, написаний двома братами-близнюками. Розповідь починається з того, що мати приводить Лукаса і Клауса до їх Бабусі - переховатись на час війни. А книжки про виживання у війну і повоєння - вони ж найкращі (після антиутопій, звісно), правда? Лукас і Клаус - одне ціле, як усі близнюки, і в певний момент вони вирішують розлучитись. А щоденник повинен стати братам розповіддю про життя кожного. У певний момент все переплутується, і ти губишся - де хто з братів, та вони вже і самі не знають.
Варто відмітити мову книжки - прості речення, прості слова. Зовсім немає непотрібних епітетів і ліричних відступів, нравовчень і пейзажів. Тільки факти, сухі факти, адже епітети - суб"єктивні, а щоденник має бути точним.
Багато в книжці надмірної, непотрібної жорстокості, зовсім не характерної дітям. Та й середньостатистичним дорослим не характерної. І не завжди зрозуміло, де основна сюжетна лінія, а де видумка, все надто хиро переплетено.
Може мені пояснить хто, чому ж цю книжку в основному жінки комментують?
Спойлер:ідея не нова, фанати «Бійцівського клубу» мене зрозуміють