Один день сну

[dicoobraz]

Якісь звуки, люди за дверима, сміються галасно... хтось кричить на вулиці... музика.. це будильник чи за стінкою? Немає сили відкрити очі.. Знову сміх.. галасно.. хтось співає пісні.. не в ноти.. весело.. знову музика.. Мама.. так сплю, так передзвоню.. а відкрити очі все ще немає сили.. знову галас та пісні.. вальс.. чому грає вальс? ало? нічого не можу зрозуміти, не можу зібрати думки до купи.. Оля? А чому вона телефонує.. Вітання передають.. За вікном темно.. А котра година? Блін.. Тренування.. Знову галас.. Чому я спітніла, воно ж наче не так спекотно.. Сердце калатає.. пісні за стінкою.. хлопчик з блакитними очима.. в потязі.. добре, передзвонюй.. так пізніше.. Знов музика.. будильник? Наче.. а очі все не розтулюються... Знову галас і знову пісні..
Очі розтулила і підскочила... дихаю так, наче за мною зграя вовків женеться. Хлопчик з блакитними очима. М'який голос. Огортаючий, обіймаючий. Вже краще. Спокійніше.
А вже час на роботу. А думки все ще плутаються. Наче і не спала зовсім.