розповіді неіснуючих
Колись, давним-давно, люди були цільні, без жодної тріщинки чи щербинки. Але одного дня вони зрозуміли, що так, існуючи, не зможуть щось у собі змінювати, перевтілюватись, оскільки початково вже є досконалими. Ця думка з кожним днем закрадалась все глибше у свідомість й якось, раптом, дала тріщину, яка блискавично зруйнувала усю цілісність. Люди розсипались на мільярди піщинок й розлетілись по всьому світу. Вони були щасливі, бо тепер можуть власноруч обирати з яких шматочків себе створювати. Проте, це щастя тривало лише мить. Як тільки вони втратили цілісність, одразу забули, що мають право на вибір. Їх охопила божевільна жага віднайти усі свої втрачені частинки.