(no subject)
Я Радянський Союз не люблю. Основні причини нелюбові у мене дві: політичні репресії та аборти.
Про політичні репресії вже писано-переписано, повторюватись не буду. Щодо особистого досвіду: у мене в роду були репресовані різних видів (розкуркулені, зіслані в концтабір та розстріляні) тому питання репресій для мене багато в чому особисте і мені це періодично болить. Відповідно люди з точкою зору "що там тих 600 тис. розстріляних і 3 млн. заморених голодом, а от війна..." у мене викликають дуже неприємні відчуття і бажання з цими людьми не спілкуватися. І дуже не хочеться, щоб таке повторювалось.
Щодо абортів: коли я намагаюся уявити аборти без знеболення як засіб контрацепції (як це було в СРСР), у мене від жаху відмовляє уява. Але тоді жінки їх робили у кількості 5-10-20, це вважалося нормальним і одночасно замовчувалось (я згадку про аборт бачила лише в одній попсовій радянській книзі, де він соромливо називався "тією операцією" і робила його "погана" героїня).
Зараз СРСР розпався, але наслідки репресій лишилися (абортів теж, кількість абортів, які робляться в Україні одна з найбільших по світу). І зокрема ці наслідки полягають в існуванні великої кількості захоронень жертв масових розстрілів. Існують також захоронення жертв розстрілів часів Другої світової війни.
Ці захоронення ніби не існують, поле і поле. Про них знають здебільшого мародери, які їх розкопують у пошуках дорогоцінностей, золотих зубів тощо (посилання шукати лінь). Все це я вважаю неправильним.
На мій погляд всіх розстрілянних людей треба перепоховати. Ідеально було б якби вдалося визначити, де чий скелет лежить, бо в багатьох жертв лишились нащадки, які, можливо, б хотіли поховати своїх пращурів деінде. Але я розумію, що це навряд чи можливо, тому краще їх хоча б ховати у відведених місцях і ставити пам’ятники для нащадків.
І таки так, мені дуже імпонує ідея американців після Другої світової війни, які примушували німців викопувати і перекладати у окремі труни загиблих у концтаборах. Мені здається, що всім було б корисно викопувати скелети своїх же предків, які були розстріляні, особливо тим, хто вважає, що розстріли - то була фігня.
ЗІ Я вважаю, що _всі_ загиблі на Донбасі повинні бути ідентифіковані і поховані на цвинтарях (а не у канавах чи на полях). Пізніше, коли емоції трохи вляжуться, добре було б поставити і пам’ятники. Країни, що забувають свою історію, приречені на її повторення.
Про політичні репресії вже писано-переписано, повторюватись не буду. Щодо особистого досвіду: у мене в роду були репресовані різних видів (розкуркулені, зіслані в концтабір та розстріляні) тому питання репресій для мене багато в чому особисте і мені це періодично болить. Відповідно люди з точкою зору "що там тих 600 тис. розстріляних і 3 млн. заморених голодом, а от війна..." у мене викликають дуже неприємні відчуття і бажання з цими людьми не спілкуватися. І дуже не хочеться, щоб таке повторювалось.
Щодо абортів: коли я намагаюся уявити аборти без знеболення як засіб контрацепції (як це було в СРСР), у мене від жаху відмовляє уява. Але тоді жінки їх робили у кількості 5-10-20, це вважалося нормальним і одночасно замовчувалось (я згадку про аборт бачила лише в одній попсовій радянській книзі, де він соромливо називався "тією операцією" і робила його "погана" героїня).
Зараз СРСР розпався, але наслідки репресій лишилися (абортів теж, кількість абортів, які робляться в Україні одна з найбільших по світу). І зокрема ці наслідки полягають в існуванні великої кількості захоронень жертв масових розстрілів. Існують також захоронення жертв розстрілів часів Другої світової війни.
Ці захоронення ніби не існують, поле і поле. Про них знають здебільшого мародери, які їх розкопують у пошуках дорогоцінностей, золотих зубів тощо (посилання шукати лінь). Все це я вважаю неправильним.
На мій погляд всіх розстрілянних людей треба перепоховати. Ідеально було б якби вдалося визначити, де чий скелет лежить, бо в багатьох жертв лишились нащадки, які, можливо, б хотіли поховати своїх пращурів деінде. Але я розумію, що це навряд чи можливо, тому краще їх хоча б ховати у відведених місцях і ставити пам’ятники для нащадків.
І таки так, мені дуже імпонує ідея американців після Другої світової війни, які примушували німців викопувати і перекладати у окремі труни загиблих у концтаборах. Мені здається, що всім було б корисно викопувати скелети своїх же предків, які були розстріляні, особливо тим, хто вважає, що розстріли - то була фігня.
ЗІ Я вважаю, що _всі_ загиблі на Донбасі повинні бути ідентифіковані і поховані на цвинтарях (а не у канавах чи на полях). Пізніше, коли емоції трохи вляжуться, добре було б поставити і пам’ятники. Країни, що забувають свою історію, приречені на її повторення.