Про емоції
Нещодавно читала ось цей пост про те, що зараз самою природою встановлено час для зміни стереотипів, але не могла придумати, що я можу поміняти (тобто проблем повно, а от рішення в голову не приходять). А потім придумала.
Я від природи людина дуже емоційна, але ретельно це приховую (якщо коротко - тому, що у мене через емоційність багато в дитинстві проблем було, та й у суспільстві емоції не в ціні). І зараз я вважаю свою емоційність скоріше недоліком і соромлюся своїх емоцій, особливо при спілкуванні з менш емоційними людьми.
Загалом, я вирішила більше не соромитися своїх емоцій. Також я хочу захищати в розмовах своє право на те, щоб відчувати що хочу; переживати з тим приводів, які вважаю важливими для себе; любити жалісливі книги і посилати в ліс тих, хто вважає емоційність синонімом глупоти. Також я хочу навчитися чіткіше розуміти, що конкретно я відчуваю і виражати свої почуття більш виразно (а також навчитися відокремлювати емоції від слів і дій). Якось так.
Я від природи людина дуже емоційна, але ретельно це приховую (якщо коротко - тому, що у мене через емоційність багато в дитинстві проблем було, та й у суспільстві емоції не в ціні). І зараз я вважаю свою емоційність скоріше недоліком і соромлюся своїх емоцій, особливо при спілкуванні з менш емоційними людьми.
Загалом, я вирішила більше не соромитися своїх емоцій. Також я хочу захищати в розмовах своє право на те, щоб відчувати що хочу; переживати з тим приводів, які вважаю важливими для себе; любити жалісливі книги і посилати в ліс тих, хто вважає емоційність синонімом глупоти. Також я хочу навчитися чіткіше розуміти, що конкретно я відчуваю і виражати свої почуття більш виразно (а також навчитися відокремлювати емоції від слів і дій). Якось так.