Справа митрополита Володимира як урок українцям.

[dexteriuzs]

Зараз навколо Київської митрополії УПЦ МП розгорнулася пацюча гризня за владу. Якось примітивно і банально. На цьому фоні навіть відомі сцени з ВР України виглядають невинним водевільчиком з перевдяганням. Але увагу привертає не це.

Цікаво, що під час цієї вовтузні забулася "святість" митрополита Володимира. Він вочевидь став зайвий і замість того, аби померти, чомусь продовжує жити.

Який урок з цього мають винести українці? Дуже простий. Ніколи не треба вестися на московські лестощі. Конкретний українець потрібен московській владі лише для того, аби вирішити конкретну історичну задачу. Так митрополит Володимир був потрібний в 1992 році для того, аби не надати автокефалії Українській церкві. Ідея була проста, мовляв самі українці проти автокефалії. Біда з митрополитом була тільки та, що він не зрозумів, що вже пора на покій, що промови про щирість та святість це лише байки для деморалізації ворога. Митрополит Володимир так і не зрозумів, що для Москви голова церкви це не Христос, а черговий сатрап, що засів у Кремлі. Він хотів спокійно предстати перед Богом митрополитом Київським. Але цьому, схоже, не дано статися.

При цьому Володимира якось не жалко. Він сам вскочив у цю халепу.