Я люблю Тернопіль!!!
Прокинулася з відчуттям закоханості до Тернополя, до своїх друзів))) Останнім часом ловлю себе на думці, шо нарешті я почуваю себе тут як вдома) скоро буде 3 роки як я живу тут, дихаю свіжим повітрям, займаюся улюбленними справами, спілкуюся в колі нових друзів, розмовляю українською ВІЛЬНО, короче кажучи я тащуся кожен день свого життя))) Мені було достатньо важко на початку, я не могла зрозуміти багато речей, але колись давно привчила впускати в своє життя все, всіх і кожного окремо) Це вміння дає мені змогу швидко пристосовуватися до умов і людей поряд! Зараз я розумію наскільки мені пощастило змінити своє життя, а також наскільки саме місто Тернопіль змінило мене особисто) я радію від того, шо живу саме тут...хоча бувають моменти, коли мені дуже бракує Дніпропетровська, особливо друзів та батьків.
все складається, я щаслива людина, мене переповнює гордість за це місто і тепер я не уявляю свого життя без всього того, шо мене оточує навколо...так багато в мене зараз в середені, мене просто плющить від позитиву і я відчуваю кожною клітиною свого тіла, я як губка, яка пропускає все погане і лишає тільки гарні емоції, читала шо такі як я називаються романтиками, ці люди страждають на Синдром Стендаля(це коли плющить від витворів мистецтва)))) та просто кайфують від кожного дня свого життя, коли їм погано, вони просто намагаються розчинитися в собі, переоцінити все...іноді це так складно, але треба орієнтуватися тільки на позитив, на життя, емоції і менше піддаватися впливу!!!
я не працюю офіційно, в моїй трудовій є тільки рік, рік коли я працювала на найкращій роботі в світі, на заводі який єдиний на всю Україну випускав ракетні двигуни та приймав участь в запусках супутників))) навіть я мала нагоду долучитися до процесу)))там працював мій дідусь і тато))) зараз я не шукаю роботу і сама вирішую чим і як я буду заробляти гроші...складно, але я маю певну перевагу, я ВІЛЬНА!
я захворіла і напевно в мене температура зараз, але це все фігня!
Я люблю Тернопіль, люблю за те, шо це місто дало мені відчуття простору, відчуття свободи, я люблю затишні вулиці, люблю літо і весну в Тернополі, люблю навіть зиму)))люблю природу, парки, замки та кладовища, люблю своїх друзів, люблю всіх)))навіть тих, хто того не заслуговує, я пробачаю і відкриваюся далі, я можу впустити в себе мілллллллллллііііііонтисяч різних людей і життєвих ситуації, я заповнюю себе до стану переповненності, я люблю відчувати себе заповненною) люблю дітей і їх батьків, бачу як змінюються обличчя в людей і як вони посміхаються мені у відповідь! люблю музику, яка народжується тут, вона так само дуже натхненна і непередбачувана) люблю коли люди після першого візиту в Тернопіль ще 3 тиждні не можуть про це забути, люблю коли вони повертаються знову..
я би хотіла шоб всім було добре і всі мали те шо вони бажають...
Хочу щоб життя продовжувалося!
все складається, я щаслива людина, мене переповнює гордість за це місто і тепер я не уявляю свого життя без всього того, шо мене оточує навколо...так багато в мене зараз в середені, мене просто плющить від позитиву і я відчуваю кожною клітиною свого тіла, я як губка, яка пропускає все погане і лишає тільки гарні емоції, читала шо такі як я називаються романтиками, ці люди страждають на Синдром Стендаля(це коли плющить від витворів мистецтва)))) та просто кайфують від кожного дня свого життя, коли їм погано, вони просто намагаються розчинитися в собі, переоцінити все...іноді це так складно, але треба орієнтуватися тільки на позитив, на життя, емоції і менше піддаватися впливу!!!
я не працюю офіційно, в моїй трудовій є тільки рік, рік коли я працювала на найкращій роботі в світі, на заводі який єдиний на всю Україну випускав ракетні двигуни та приймав участь в запусках супутників))) навіть я мала нагоду долучитися до процесу)))там працював мій дідусь і тато))) зараз я не шукаю роботу і сама вирішую чим і як я буду заробляти гроші...складно, але я маю певну перевагу, я ВІЛЬНА!
я захворіла і напевно в мене температура зараз, але це все фігня!
Я люблю Тернопіль, люблю за те, шо це місто дало мені відчуття простору, відчуття свободи, я люблю затишні вулиці, люблю літо і весну в Тернополі, люблю навіть зиму)))люблю природу, парки, замки та кладовища, люблю своїх друзів, люблю всіх)))навіть тих, хто того не заслуговує, я пробачаю і відкриваюся далі, я можу впустити в себе мілллллллллллііііііонтисяч різних людей і життєвих ситуації, я заповнюю себе до стану переповненності, я люблю відчувати себе заповненною) люблю дітей і їх батьків, бачу як змінюються обличчя в людей і як вони посміхаються мені у відповідь! люблю музику, яка народжується тут, вона так само дуже натхненна і непередбачувана) люблю коли люди після першого візиту в Тернопіль ще 3 тиждні не можуть про це забути, люблю коли вони повертаються знову..
я би хотіла шоб всім було добре і всі мали те шо вони бажають...
Хочу щоб життя продовжувалося!
