Територіальні води твоєї ванни

[detsyk]

Вибач, але я повідгинаю всі загнуті сторінки твоєї книжи. Попрасую ті, які политі водами твоєї ванни. Постираю всі ці жовті та помаранчеві лінії, хоча вони мені так подобаються. За вікном моросить приємний дощик і вітер ганяє поодинокі поліетиленові духи. Ці лакричні цукерки до біса специфічні, але ж такої прикольної форми. Та й поїдати їх досить цікаво. Ще кілька хвилин тому все було так спокійно. Я сидів на цьому затишному дивані, приємне розсіяне мрякою світло падало на сторінки. А зараз? Звідки весь цей балаган? Для чого весь цей гамір??? Я починаю по справжньому ненавидіти італійців, навіть не перебуваючи в їхньому оточенні.
Я відразу вподобав собі це місце на диванчику біля балкону. Я не знав чому, просто ось так було мені там добре. І все. На третій день, коли зник туман і вітер розігнав усі хмари, сонце освітило прекрасні білі вершини. З того боку Альпи.