Довбані німці!
Я завжди поважав німців за їх організованість та порядок. Але ніколи не міг нормально поринути в їхню країну, щоб переконатися в цьому. Ну і щоб оцінити, які вони з себе як люди та нація. І що ж я можу сказати, вони мене ні разу не розчарували, навпаки почали дивувати від самого кордону.
Просто невідь звідки, досить високо на горизонті починають з'являтися червоні вогники. Хаотично, але в той же час так бездоганно поскладані, що ти просто не можеш доперти, що це таке. А виявляється це вітряки з їхніми сигнальними вогнями. Вони і наповнюють енергією електричні жили цієї країни. Саме тому твоїм очам відкриваються чудові краєвиди нічних міст, які здається освітлюють і все небо, вливаючи в нього затишне жовте світло. З величезних відстаней ти можеш побачити кожен контур центральної частини міста.
Довбані німці! Вони встають о шостій! А о восьмій вечора ти вже не знайдеш ні одного відкритого магазину. З готелями майже те саме, глухо як в танку. Ну звичайно, що найдорожчі з них будуть чекати тебе день і ніч. Але ж як класно їхні швейцари говорять англійською, і не можу сказати що чути хоча б якісь нотки акценту. Та які там швейцари, всі з ким мені довелось спілкуватись за цей короткий відрізок часу, так ввічливо та щиросердно старалися допомогти і щось пояснити. Що ти просто думаєш, які ж вони класні чуваки! Всім би такими бути! Цього грубенького хлопаку з готельчику на який вдалось натрапити просто за щасливим збігом обставин я взагалі ніколи не забуду.
Він вже збирався йти додому, але ні, раз людям треба, значить поможу чим зможу. Навіть, якшо вони оглянуть номери, а потім скажуть: "Вибачте, але нам не підходить". Я всеодно покажу їм все що є. І витрачу на це СВІЙ дорогоцінний час.
А чи можуть зробити так в нас?
Ну і не забуду цей веселий вираз його обличчя, коли я питав чи заповнювати графу "Чи є у Вас діти?". Він відповідав: "not important", як і на більшість інших граф, які я таки заповнив. Ну і прикол з паперовим годинником про який я вже чув до того. Питаю де можна залишити машину. Він каже, що ось так на вулиці можна, але тільки до восьмої години. Потім потрібно поставити паперовий годинник з наставленою годиною, яка буде відповідати часу в котрий ви поставили свій автомобіль. Далі вам необхідно повернутись до авто і якщо ви бажаєте залишити його ще на довше, переведіть годинник. Все просто, оригінально і на совість. Як і більшість речей у німців.
Нюрнберг. За годину, яку я провів в цьому місті, встиг по справжньому ним захопитись. Велика старовинна частина міста просто захоплює. Між іншим майже вся обгородженна старим муром. Обов'язково повернусь.
Ну і ще пару речей за які я люблю Німеччину. Як же ж класно, коли ти можеш їздити по шикарних автобанах, за які не треба платити ні цента. Вони самодостатні, їм не потрібні ваші гроші, на відміну від інших європейських держав. І так!!!! На їхніх автобанах немає обмеження швидкості, лише рекомендована 130. А ти вже сам вирішуй чи ти бажаєш гнати під 200, чи економити бензин і їхати 90. А ці камінці, як вони бездоганно поскладані попри трасу. І ліси, які вичищають і впорядковують робітники, мабуть цілий рік. Ай, до дідька не можу більше писати. Довбані німці! Вони роблять все тільки як найкраще. Вони просто круті!!!